Готельний комплекс являє собою складний механізм. Різноманітність надаваних готелями послуг велике: це послуги ресторанів, барів, фітнес-центрів і салонів краси й багато інше, у зв'язку із чим,  досить велика кількість можливих зловживань.

Основним видом доходу готелю є надання готельних послуг із проживання. Саме в цій області поширені найбільш значні зловживання.

Не всі номери в готелі здаються за єдиною ціною, це пов'язане з різноманітністю категорій номерів, відмінностей у специфіці клієнтів, сезонністю послуг, конкурентностью на ринку готельного бізнесу й т.п.

Це породжує необхідність у гнучкій ціновій політиці і як наслідок необхідність використання великої кількості можливих тарифів на проживання.

Це і є «вузьким місцем» у використанні тарифної політики. Даний факт може бути джерелом зловживань у відділах продажів у готелях.

Т.е. якщо номер можна залежно від ситуації продати за різними цінами, то джерело зловживання ясне. Співробітник відділу продажів може вибрати, який тариф застосовувати, і в цьому випадку можливо кілька видів неправомірного використання службового становища.

 

Основних видів зловживання застосування тарифів існує трохи:

·         Присвоєння тарифу з великою знижкою або невикористання підвищувального коефіцієнта в дні високого завантаження  за «відкіт».

·         Укладання договору з використанням мінімально можливого тарифу з однієї або декількома дружніми туристичними компаніями, через які залучаються клієнти. У цьому випадку при продажі через цю компанію номерів за ринковими цінами, що утворювався за рахунок використання мінімального тарифу різниця ділиться зі співробітником відділу продажів.

Цим користуються деякі співробітники готелів, уповноважені містити договори на надання послуг і привласнювати тариф з більшими знижками клієнтові, у своїх інтересах, що у свою чергу сильно знижує можливий дохід готелю, підриває авторитет готелю, впливає на ефективність бізнесу в цілому.

·         При преміюванні відділу продажів у вигляді відсотків від доходу готелю часто має місце створення великої дебіторської заборгованості. Т.е. відділ продажів не зацікавлений в одержанні грошей від клієнтів, а містячи договору на проживання передбачає більші розстрочки платежів. Таким чином, збільшуючи оборот, не замислюється про одержання грошей, тому що звичайно виторг готелів уважається виходячи із суми зроблених послуг ( без обліку їх оплати).

    Як можливий варіант боротьби з такого роду зловживанням є визначення  відсотка тільки від оплаченої гостями суми виторгу й контроль над сумами заборгованостей за зроблені послуги.

 

Основним засобом боротьби зі зловживаннями тарифами в сфері готельних послуг є грамотно складений тарифний план і контроль над обґрунтованістю застосування тарифів. Тарифний план (тарифна політика) як документ повинен являти собою затверджений власником бізнесу або керівництвом обґрунтований прайс-лист послуг готельного комплексу,  а також чіткий і обґрунтований порядок застосування знижок і надбавок.

Особливе значення мають тарифи з надбавкою. Необхідно обов'язково передбачити тарифним планом чіткі періоди або інші умови застосування підвищувальних тарифів, наприклад, період високого завантаження готелю, період проведення яких – або великих заходів у місті й т.п.

Також необхідно впровадити систему контролю застосованих тарифів. Функції контролера може виконувати як співробітник готелю, так і незалежна компанія.

Фахівці компанії М-Аудита допомагають впровадити системи  контролю, з урахуванням побажань керівництва (власника бізнесу). Допоможуть проробити тарифну політику готельного комплексу, і якщо буде потреба, для обґрунтування тарифів, проведуть маркетингові дослідження на ринку надання готельних послуг, а  потім будуть контролювати порядок їх застосування.

При такій постановці цінової політики й  відповідному контролі застосовуваних готелем цін можливості зловживань можна світи до мінімуму й значно збільшити прибутковість готелю.