Широка мережа туристичних агентств пропонує в основному тури за кордон. У рідну ж здравницю — улюблений з піонерського дитинства Крим — теж, звичайно, можна купити путівку. Однак попит на нього не той, що на Єгипет, Туреччину, Болгарію…

Хто в будинку хазяїн?

Отельно-Туристичний бізнес Єгипту й Туреччини поставлений таким чином, що хазяїн найчастіше зустрічає вас на рецепшн, тобто по-нашому — у реєстратурі.

І там же є присутнім якщо не цілий день, то достатній час, щоб можна було звернутися до нього з будь-якими проблемами.

У цілому ж хазяїн готелю при сприянні представника туроператора забезпечує вам той побутовий стандарт, який зазначений у туристичному ваучерові. І цей стандарт у країнах Азії й Африки давно закріплений навіть на рівні найдешевших, «двозіркових» готелів. Комплектність номера зазначена в путівці.

У ньому можуть бути або не бути кондиціонер і холодильник, але в ньому обов'язково є телевізор з російськомовним каналом, гаряча й холодна вода, ліжка з постільною білизною, яка повинні міняти хоча б раз у два дні, рушники у ванною як мінімум по дві штуки на людину. Їхнім теж будуть регулярно міняти. Над кожним ліжком обов'язково буде локальний світильник. Крім того, у ванной вас буде чекати мило, а в туалеті — туалетний папір. Цей мінімальний гігієнічний набір буде регулярно обновлятися.

При збільшенні «звездности» готелю у ванній кімнаті вам можуть бути надані шампунь, фен для волось, купальні халати, тапочки й чепчики для душу. Якщо чого-небудь згідно з комплектністю у вас у номері не буде, негайно слід звернутися до хазяїна — на рецепшн або через туроператора. Навіть лукаві й неспішні представники афро-азіатських народів на такі вимоги реагують адекватно. Як правило, вертаючись із пляжу, ви знаходите всі дрібні побутові проблеми вирішеними. Під час вашої відсутності проводиться збирання, причому щоденна. Але про цей — пізніше. Зараз заїдемо в Крим.

У кримських котеджах іноді коштують електронагрівники для води, однак холодну воду можуть відключити централізовано — на жаль, відомий факт нашого загального побуту. У цьому випадку води не буде ні холодної, ні гарячої. А хазяї, вибачите за каламбур, всухую умиють руки. І спробуйте витребувати в них неустойку за ці незручності!

Що ж стосується рушників і постільної білизни, то з ними практично скрізь у Криму — у приватних готелях-пансіонатах, на приватних квартирах, у будинках відпочинку й санаторіях — інша справа сумно. Простирадла, наволочки й підодіяльники міняють раз у п'ять-сім днів.

Старше покоління затверджує, що такий стандарт гігієни ствердився ще в 30-е роки й «перекинувся» від радянських здравниць на приватні заклади для відпочиваючих.

Вимога зміни рушників приведе в жах хазяїв квартири або готелю. Швидше за все вони споконвічно не запропонують їх вам. Так само як і туалетного паперу в туалеті. Коли одного разу відпочиваючі заїкнулися про цей простий гігієнічний набір для проживання в одному із приватних пансіонатів Криму, господарка зі збурюванням заявила: «Ви ще труси свої стирати зажадайте!» Наявність локальних світильників над ліжками теж проблематично. Більше того, хазяїнові або директорові будинки відпочинку буває дуже важко пояснити навіщо потрібні подібні розкоші, коли « до вас 30 років люди відпочивали без цього — і нічого…»

Щоденне збирання — залізне правило будь-яких закордонних готелів. Причому із застеленням постель, виносом сміття, витиранням пили, миттям підлог і сантехники. У деяких недорогих готелях вас здивують тим, що заберуть ваші розкидані речі й взуття в шафу, а жіночі нічні сорочки викладуть на подушку у формі «пташки». У непоганому готелі Севастополя, цілком цивілізованого приморського міста, автора цієї статті докладно інструктували, що раковину й унітаз « ЗА СОБОЮ потрібно мити». «А прибиральниця?» — здивувався я. — «Чисто не там, де забирають…» — суворо пригадали мені народну мудрість на «вахті» готелю.

Якщо ви знімаєте в Криму квартиру, припустимо, дорогу, з усім устаткуванням і обстановкою, то із приводу збирання вам доведеться домовлятися з хазяїном окремо.

І не всі погодяться, навіть за окрему плату. Постелі й рушника у квартирах нашого півдня теж прийнято міняти зрідка або не міняти взагалі. Хазяї люблять заявляти, що вимагають не носити пісок у квартиру із пляжу, не ставити пляшки на балкон, не курити в кімнаті, витирати за собою підлога у ванною...

Готель за рубежем — це місце, де ви платите гроші й вам забезпечують сервіс.

А готель (квартира, котедж, пансіонат) у Криму — це місце, де ви платите гроші й вам забезпечують контроль над дотриманням установлених адміністрацією правил.

N.B. Прошу мати на увазі, що перераховані вище недоліки практично не зустрічаються в українських курортних здравницях депутатського класу й вище.

Вечеря віддай ворогу

Сама таємнича річ у туристичнім обслуговуванні — це харчування. Ви не будете нічого доладно знати про це, поки вам перший раз не накриють стіл. В організації харчування і його якості між закордонним відпочинком і українським є дещо загальне. Наприклад, на сніданок бувають молочні каші — як у Криму, так і в Африці. Але на цьому, мабуть, подібність і закінчується.

Практично в будь-якій країні, крім України, туристичне харчування практикують у вигляді «шведського стола». Причому салатні блюда, і це підтвердить кожної, превалюють над кашами й картоплею. Ви можете з'їсти дві, три, п'ять тарілок овочевого салату, п'ять бутербродів і три тістечок — ваше право. Але в пострадянських будинках відпочинку Криму як і раніше норма овочів — 50 грамів. Стільки ж грамів десерту. Зате посудy з першою стравою в обід ставлять на стіл і ви можете черпати це задоволення скільки завгодно.

У будинку відпочинку рідного краю ви одержите чай і кава (якість не гарантується), кефір, какао, молоко, компот. У Єгипті й Туреччини різноманітність безалкогольних і алкогольних напоїв ви одержите безкоштовно тільки при режимі путівки «All inclusive» («Усе включене»). При оплаті напівпансіону (сніданок — вечеря) або одного сніданку вибір напоїв буде досить обмежений.

У приватних пансіонатах Криму хазяї пропонують відпочиваючим харчування власного готування. Як правило, це недешеве задоволення й дуже специфічне. Або хазяї годують туристів одними шашликами й пиццей з микроволновки, або в хід можуть піти не занадто свіжі запаси. Будьте обережні! Гарних кухарів і куховарок в усьому світі — одиниці, а нечистоплотних куховарок, на жаль, занадто багато… Усе вищесказане ставиться й до господарок приватних квартир і кімнат, які готові підробити готуванням для відпочиваючих.

А от якщо ви збираєтеся під час відпочинку харчуватися в кафі, то різниця між Кримом і Єгиптом, приміром, устане просто ребром. Неймовірні ціни на набережних Судака і Ялти (обід на родину із трьох людей до 400 грн.)

Фрукти ж на кримських базарах коштують як мінімум удвічі дорожче, чим у Харкову, хоча їх везуть до нас саме звідти.

У той же час у кафі Єгипту й Туреччини за ціною, рівної приблизно 18-25 грн., можна одержати більшу порцію смачної їжі. Звичайно до м'яса або риби, навіть не вказуючи цього в меню, вам подадуть гору салату, свіжий корж, соус. І це не замість, а крім гарніру з картоплі або рису.

Подорож дилетанта

Навколо знаменитого «Салтовского моря» розташувалися десятки туристичних таборів, баз і будинків відпочинку, пансіонатів. Багато із цих стовпів регіонального відпочинку дотепер належать промисловим гігантам міста й області. Крім того, з'явилися на березі нашого моря й приватні пансіонати коттеджного типу. Видалося б, уже тут, неподалік від будинку, можна одержати недорогий відпочинок.

Відправившись на Печенежское водоймище, я йшов лісом-полем повз різні місця відпочинку, заходив, куди пускали, і з'ясовував умови. У будинках відпочинку мене зустрічали не занадто привітно. Так, місця є. Так, зі зручностями. Ні, гарячої води немає.

Коли буде? Один раз у тиждень у загальній душовій.

В одному з будинків відпочинку мені досить люб'язно запропонували подивитися номер. Кімната й ванна. Є балкон, порожній. Два ліжка, дві тумбочки, два стільці. Шафа. Лампа тільки одна — по центру стелі. Лінолеум подекуди розірваний, як і шпалери. Ні телевізора, ні холодильника. У ванною — душ-шланг і ґрати для зливу в підлозі. Унітаз без сидіння. Питання про постільнім білизну, рушники, туалетній папір якось відпали самі собою. Номера «люкс», інакше укомплектовані, є. Але, як мені сказали, не за гроші, а по спеціальній путівці для самі знаєте кого.

На іншій базі відпочинку, що де відпочивають проживали в дерев'яних будиночках, між якими гніздилися будки туалетів, я потрапив у їдальню. Був обід. На столах, покритих мутною клейонкою, уже стояла закуска й перша страва. На закуску був салат з огірків, злегка змазаних сметаною, і шматочок рибних консервів з банки. У жару ця рибка так пахне, що... На друге подали локшину зі шматком вареної, але обсмаженої ковбаси, поруч теж лежало щось зелене начебто огірка. Я заплатив за обід 15 грн.

Ми — люди прості

Так, прості. Нам ніяково своєму співвітчизникові заявити: «Забери за мною! Принеси, подай, обслужи!» Навіть якщо все це записане в путівці, навіть якщо оплачене. Нас же вчили мама з татом, школа й піонервожаті, що за собою потрібно забирати. На базах відпочинку серед будиночків є так звана битовка, де зберігаються віники й швабри. Але ганчірки не зайво привезти із собою: все-таки полова ганчірка — річ інтимна…

По простоті своєї звикли ми, що дерев'яний будиночок і такий же туалет при відсутності води й з лампочкою Ілліча під стрехой — це і є відпочинок на свіжім повітрі. Колись ці путівки дійсно коштували копійки для членів профспілки й, можливо, це виправдовувало свинячі умови. У туалети бігають, заткнувши ніс, воду носять цебрами із крана посередині брудн майданчика, що розмокнув, … Однак я помітив, що й сьогодні всі будиночки зайняті. На мотузках щось сушиться, на верандах у щось ріжуться. Але ж сьогодні путевочки в цей «рай» не так уже дешеві. Як же потрібно заради такого відпочинку любити природу рідної смуги! От уже, дійсно, відпочинок патріотів.

vecherniy.kharkov.ua