|
Ски-Пас – «проїзний квиток» на підйомник – задоволення недешеве. Шість днів на курорті Болгарії, Словенії, Чехії або Фінляндії обійдуться в 115-145 євро, Австрії, Італії або Іспанії – в 180-200 євро, у Франції – порядку 190-220 євро, а сім днів у США залежно від сезону будуть коштувати від 280 до 600 доларів. І ще потрібно платити за готель, за страховку, за прокат спорядження, за зберігання лиж... Тому має сенс витратити час і вибрати самий вигідний для себе варіант ски-паса, та ще не забути про деяких хитростях, що дозволяють небагато заощадити.
Різновидів цих абонементів так багато, що починаючому гірськолижникові прийде нелегко. По-перше, ски-паси можуть різнитися по кількості регіонів катання. Коли одні із труднощами освоюють єдиний схил, інші за тиждень відпочинку встигають об'їхати всю країну. Проте, навіть не дуже досвідченим лижникам, що особливо приїхали більш ніж на тиждень, радять брати абонемент на цілий регіон: кататися день у день на одному схилі швидко набридає. Але чим більше зона катання, тем ски-пас, природно, дорожче.
По-друге, має значення час дії «проїзного». Вони бувають на годину, на полудня, на один або кілька послідовних днів або, наприклад, на 4-5 днів, які можна використовувати протягом тижня (або навіть протягом усього сезону). Опт дешевше роздробу, а тому чим більше доби, тем дешевше обійдеться щодня катання. Ски-Паси на деяка кількість послідовних днів воліють купувати досвідчені гірськолижники, що не мислять для себе іншого відпочинку, крім як катання днями безперервно з короткими перервами на сон і їду.
Тем, кого крім гір цікавлять екскурсії, шопінг, різні лікувально-оздоровчі процедури в spa-центрах, краще вибрати інший тип ски-пасса. Він дозволить чергувати скорення вершин із прогулянками по місту, по магазинах або музеях. До того ж далеко не всякий початківець лижник наважиться кататися в непогоду, при сильному вітрі, і тоді повертати витрачені гроші ніхто не буде.
Природа часом підносить неприємні сюрпризи: усі її примхи в більшості випадків прийде оплачувати із власної кишені – дні, коли підйомники зупинені, не компенсуються. Правда, на деяких курортах ідуть назустріч спортсменам і переносять невикористаний час. Так, в Андоррі, якщо гірськолижна станція закрита повністю ( тобто жоден з ліфтів не працює), пропущений день вертається днем катання, скористатися яким можна навіть у наступному році.
Різниться вартість ски-пасів у низький і високий сезони, у робочі або вихідні, святкові дні. Причому якщо квитки на день можна купити безпосередньо на станції, то абонементи на парі тижнів, на місяць продаються, що й ухвалюють туркомпаниями, і через Інтернет, причому часто ледве дешевше, чим у касі на курорті.
Іноді ски-пас дозволяє їздити не на всіх підйомниках: приміром, в Андоррі телекабіни включили в абонементи тільки в цьому сезоні ( дотепер за користування так званим «фуникампом» в Енкампе або «массана» у Ла Массане доводилося платити додатково).
Що відправляються на схил з родичкою можна поцікавитися сімейними ски-пассами. Дитина до певного віку ( як правило, до 5-8 років) у супроводі одного з батьків звичайно проходить безкоштовно. А от передати свій проїзний комусь із рідних або друзів не вдасться: навіть якщо на квитку немає фотографії, у більшості випадків після проходження турнікета карта на якийсь час блокується, щоб, що йдуть слідом не могли відразу використовувати її ще раз.
До деяких ски-пасам додаються корисні для спортсменів доповнення: на курортах Австрії у вартість ряду абонементів включене й користування фітнес-центрами або ски-басами (спеціальними автобусами, що доставляють лижників від готелів до схилів), і безкоштовний урок з інструктором. Втім, комусь усе це здасться непотрібними надмірностями – навіщо платити більше? У деяких місцях (наприклад, Фінляндії) усі гості можуть їздити на тих же ски-басах у межах курорту взагалі безкоштовно.
Пластикова картка з фото ( саме так у більшості випадків виглядає проїзний документ на тривалий строк) особливо зручна тому, що при втраті її можна відновити. Якщо завбачливий лижник зберіг чек, йому видадуть новий ски-пас, а загублений заблокують.
Тоді як погодні катаклізми – не привід для повернення грошей, травма або важке захворювання – цілком поважна причина, щоб спробувати одержати назад частину вартості абонемента. Для цього прийде представити довідки від лікарів про те, що продовжити спортивну кар'єру найближчим часом не вдасться.
І нарешті, можна заощадити приблизно 3 євро, якщо наприкінці відпочинку віднести пластикову картку – ски-пас у касу, де повернуть його станову вартість.
|