Прогнози розвитку російського туризму у вустах вітчизняних і міжнародних експертів разюче відрізняються. Всесвітня рада по подорожах і туризму (WTTC) обіцяє Росії на найближчу десятилітку входження в десятку «великих туристичних держав», доходи якої тільки від турбизнеса, не говорячи вже про оборот (в 2005 р., по оцінках експертів, він склав 25 млрд дол.), до 2016 р. подвояться й перевищать 20 млрд дол. Говорять експерти WTTC і інші приємні речі, наприклад, що турбизнес у РФ росте й розвивається динамичнее, чому в країнах Євросоюзу. Оцінки вітчизняних фахівців і бізнесменів, що працюють у туризмі, набагато скромніше й стриманіше. Їхній скепсис пов'язаний з тим, що мільйони росіян звикли відпочивати за кордоном, потік іноземних туристів скорочується ( більш ніж на 16% в 2005 р.), а внутрішня туриндустрия зазнає серйозних труднощів.

Ринок росте, в основному, за рахунок виїзного туризму, щорічно до 20 млрд дол. ідуть повз кишені компаній, що працюють на внутрішньому ринку, і в них, відповідно, не вистачає засобів для перелицювання, що дістався в спадщину радянської інфраструктури, підготовки висококваліфікованого менеджменту, залучення закордонних інвестицій і т.д. Високі ціни за «ненав'язливий сервіс» відлякують і росіян, і іноземців.

Питання, як нам облаштувати турбизнес, в останні роки піднімається на найвищому рівні, і усе звучніше і явственней проявляються сподівання бізнесменів на господдержку. Життя показує, що господдержка — річ досить симптоматична й небезнадійна. Зараз частка внутрішнього туризму в загальному обсязі ВВП країни — 2%. В ідеалі цей показник повинен бути в 4-5 раз вище, і держава повинна збільшити кількість виділюваних галузі засобів, сказав в ефірі телеканалу РБК у програмі «У фокусі» генеральний директор компанії UTE Megapolus Дмитро Фесик. Практично всі ринкові роки владі по зрозумілих причинах було не до проблем сфери відпочинку й розваг. І от в 2004-2006 рр. відбувся, можна сказати, проривши. Правда, очікувати прямих уливань у приватний турбизнес — даремна праця, а от на створення режиму найбільшого сприяння цілком можна, і потрібно, розраховувати.

Колишні мертвонароджені довгострокові програми й концепції розвитку галузі аж до 2020 р., фактично не підкріплені реальними проектами й грішми, потихеньку стали оживати. Так, не встигнула Дума прийняти в середині березня 2006 р. ще тільки лише в першім читанні два законопроекти про створення особливих туристсько-рекреаційних економічних зон, що дають істотні пільги вкупі з матеріальної господдержкой, як більш половини регіонів–суб'єктів РФ уже заявили про готовність мати їх у себе. Тепер очікується конкурс заявок. Але на розкручування ОЕЗ буде потрібно чимало часу, тому Федеральне агентство по туризму активно просуває розраховану до 2008 р. федеральну програму «Туристичні центри Росії».

Задумана вона хитромудро: на нові об'єкти, так звані «опорні» турцентри, казенних грошей відразу не обіцяють, але якщо регіони запропонують вартий дохідний проект, держава на 30% його профінансує, а решта — за приватними інвесторами й місцевими бюджетами. Причому держава бажає бути основним власником подібних об'єктів. На 13 наявних великих проектів загальним обсягом понад 12 млрд руб. федеральний центр готовий розщедриться на 1 млрд руб. Цікаво, що поряд із традиційними маршрутами в Центральній Росії й на півдні країни ці проекти охоплюють перспективні території, де ще не ступала нога масового туриста: Західний і Південний Сибір (Томська, Омська, Тюменська й Іркутська області, Алтайський край, Бурятія), Далекий Схід (Хабаровськ, Комсомольск-на-Амуре, Благовєщенськ), Камчатка («Село гейзерів»), а також Башкортостан, Татарстан і багато інші.

Поки іноземців у Росію залучає культурно-пізнавальний і діловий туризм, у невеликому ступені пригодницькі й екстремально-спортивні тури – полювання, риболовля, альпінізм, сплав по ріках (рафтинг) і т.д. Гарні перспективи в лікувально-оздоровчого сегмента — можна зробити комплімент російським методикам, технологіям і лікарям, говорить Галина Опалева, генеральний директор туристичної компанії «Географія краси й здоров'я». Правда, відзначає вона, ці клієнти, в основному, заможні, і їм важко пропонувати наші здравниці в силу їх низького сервісу. « Є й такий варіант інвестицій у цьому сегменті: консультую серйозних бізнесменів, у яких уже налагоджений свій гарний бізнес, і вони прагнуть, як іграшку, створити курортний готель, паралельно створюючи медичні центри в Москві», — говорить п. Опалева. Таким чином, клієнт лікується або діагностується в столиці, а потім їде на реабілітацію й відпочинок у регіони.

Пропонована держпрограма по туристическо-рекреаційним ОЕЗ повинна саме стимулювати приватні інвестиції в розвиток лікувально-оздоровчих проектів, яких зараз небагато. У росіян екстриму в житті й так предосить, і в масі своєї вони прагнуть саме відпочивати, причому неодмінно на пляжах. Перед бажанням влади розгорнути, нехай частково, потоки, що годують закордонний турбизнес, хочеться зняти капелюх — настільки це складне завдання. Хоча, як уважають експерти, цілком здійсненна, якщо за неї грамотно узятися, як, скажемо, узялися в Краснодарському краї.

Проглядається в урядових програмах і політичний аспект. Критика нерозвиненості соціального туризму в країні з перехідною економікою закладено в програми багатьох партій. За даними соціологів, більшість громадян не в змозі дозволити собі не тільки щорічний закордонний тур, але й організований відпочинок взагалі. Особливо це стосується старшого покоління, що підвищує градус соціальної напруги. У Китаї, наприклад, за рахунок засобів держбюджету повністю фінансується програма соціального туризму. «Два роки тому скасували фонди соціального страхування для дорослого відпочинку, залишився тільки дитячий, — говорить генеральний директор бюро подорожей «Ориент» Анатолій Гусєв. — Але цього року відроджуються ці програми, соціальними туристами завантажуються здравниці в зимовий період, у міжсезоння, що дозволяє їм таким-те образом триматися на плаву».

Фінансуючи відпочинок незаможних громадян — пенсіонерів, інвалідів, школярів — держава, з одного боку, робить блага справа, а з іншого, опосередковано підвищує прибутковість російської туротрасли й умиротворяє суспільство. Причому, як справедливо вважаються експерти, хоча цей «контингент» невибагливий, не мріє про « лас-пальмасах» і цілком задовольниться курортами й турами в люб'язній нашій батьківщині. У цьому випадку двічі грішно скупитися й орієнтуватися тільки на міжсезоння. Про це повідомляє РБК.

http://www.finansmag.ru