Готельні МЕТАМОРФОЗИ

Протягом останніх п'яти років у Росії спостерігається стрімкий розвиток готельного бізнесу. У великі міста приходять міжнародні отельери, як гриби після дощу ростуть маленькі приватні готелі, реконструюються старі радянські готелі. Правда, у цій галузі кількісний ріст далеко не завжди супроводжується одночасним підвищенням якості обслуговування й рівня сервісу. Що відбувається в готельному бізнесі? Як виглядає Нижній Новгород на "готельної" карті країни?

"Минулі 15–17 років для готельного бізнесу стали епохою революційних перетворень, — розповідає виконавчий директор Російської готельної асоціації (РГА) Геннадій Ламшин. — Після розпаду Рада­ского Союзу всі внутрішнкорпоративні зв'язки в різних галузях, у тому числі в сфері гостинності, були різко порушені, багато із засобів розміщення стагнировали. Лихоліття минули, галузь почала розвиватися — спочатку несміливо, потім усе більш динамічно". Лідерами по розвиткові готельного бізнесу сьогодні є Москва, Санкт-Петербург, Сочі. Швидко росте готельний бізнес у Калінінграді, Томської й Волгоградської областях, на Уралі ( зокрема, у Челябінську і Єкатеринбургові), а також у Красноярську. Від них небагато відстає Далекий Схід. В останні парі років, по оцінках РГА, намітилися позитивні тенденції в розвитку готельного ринку й у Нижньому Новгороді.

У всіх перерахованих регіонах, як відзначають експерти РГА, існує тісний взаємозв'язок між отельерами й владою: останні виражають зацікавленість у створенні потужної індустрії гостинності й намагаються залучити інвесторів для реалізації пер­спективних проектів у сфері готельного бізнесу. Правда, у більшості регіонів Росії цей бізнес розвивається безсистемно — без оглядки на реальні потреби ринку. Яскравим прикладом є Москва. За даними представників КК Accord management group, до 2008 р. у Росії щорічне збільшення попиту на місця в готелях середнього й нижчого цінового сегментів складе відповідно 9% і 5%. У цей час у Москві найбільшим попитом користуються саме 2– 3-зоряні готелі, у яких завантаження досягає 80% у рік. Однак, незважаючи на дефіцит якісного готельного сервісу економ-класу, столиця наголошує на створення готелів для мандрівників з високим достатком.

Сьогодні, по даним РГА, на Москву й Санкт-Петербург доводиться близько 70% усього обороту готельного ринку Росії. "Але з кожним роком співвідношення буде поступово мінятися на користь регіонів", — прогнозує п. Ламшин. У провінції будується усе більше готелів. До того ж у Москві номерний фонд скорочений за рахунок зносу й реконструкції таких більших готелів, як "Росія", "Москва", "Інтурист", "Спорт", "Мінськ" і ряду менш великих об'єктів. У підсумку багато готелів економ-класу переповнені, а ціни на їхні послуги ростуть.

У Петербургові, навпаки, за останній рік номерний фонд приростає за рахунок створення малих готелів на базі квартир у будинках, розташованих у центрі міста. На думку Геннадія Ламшина, перетворення житлового фонду в приватні малі готелі відіграє позитивну роль у розвитку ринку (якщо, звичайно, не перестаратися) — в обох столицях спостерігається величезний попит на готелі такого типу. Однак у Москві даний сегмент готельного бізнесу чомусь не розвивається — очевидно, інвестори не вважають малий готельний бізнес перспективним напрямком.

Крім Петербурга, сьогодні бум будівництва малих готелів спостерігається в Краснодарському краї ( зокрема, у Сочі на всієї прибережної 100-кілометровій смузі й у Геленджику), а також у пригородах Іркутська (акваторія Байкалу). Обсяг уведення таких готелів щорічно приростає в цілому по країні на 50%. Сьогодні малі готелі найчастіше займають самі ліквідні ділянки в центрі міст, причому без інвестицій у придбання землі й будівництво нових будинків. Правда, рівень сервісу в таких закладах далеко не завжди відповідає стандартам державної Системи класифікації засобів розміщення. Багато з готелів (особливо на півдні країни) не мають чіткій категорії.

Втім, подібна ситуація складається й в "великому" готельному бізнесі: у багатьох містах власники відремонтованих старих радянських готелів і нових готелів не поспішають домагатися "зірок", позиціонуючи себе умовно як готелі " бізнес-класу" або "середнього класу" і т.д. Це дає отельерам певний ступінь волі: адже одержання "зірок" і постійна підтримка "зоряного" рівня вимагає серйозних зусиль. Тим більше, класифікація на відміну від сертифікації — справа сугубо добровільна.

У мережах великих компаній

Інша справа — внутрішні стандарти — власні правила, що регламентують усі сфери діяльності готелю. Сьогодні вони є в кожного поважаючого себе готельного підприємства. Якщо вірити експертам, культуру впровадження власних внутрішніх стандартів на пострадянський готельний ринок привнесли іноземні отельери.

За словами п. Ламшина, активний розвиток готельного бізнесу почався саме зі співробітництва з великими міжнародними керуючими компаніями. У країні стали з'являтися готельні бренди, добре відомі в усьому світі, — Mariott ( містить у собі 17 брендів), Hilton, Rezidor SAS, Radisson SAS, Royal Hotel, Novotel, Accor. Деякі регіони з нетерпінням очікують приходу готельних сетевиков. У той же час багато стали розуміти, що не можна робити ставку тільки на відомі західні бренди. "Зараз у столиці є три готелі під маркою Mariott, хоча їх 100-процентним власником є московська фірма, — говорить Геннадій Ламшин. — А самі міжнародні керуючі компанії практично не вкладають кошти в розвиток готельного бізнесу в Росії. Mariott, наприклад, уже років 8–10 принципово не інвестує в готельний бізнес у жодному регіоні миру, тільки продає франшизи й контракти на керування — тем і живе".

"Іноземні сетевики, які приходять у Росію, намагаються через свої управлінські компанії забезпечувати стабільний сервіс, — розповідає Дмитро Єрмаков, незалежний бізнес-консультант, співзасновник Центру рекламно-маркетингових технологій "R-Group". — Клієнт, який подорожує по усьому світу й прекрасно знайомий з рівнем сервісу в готелях певної мережі, повинен бути впевнений, що в російських готелях тієї ж марки не менш високий рівень обслуговування. Тому приналежність до якої-небудь відомої мережі — з одного боку, благо, а з іншого, серйозні зобов'язання. У Нижньому Новгороді на сьогодні мережний формат не представлений, тому тут усі готелі перебувають у рівних умовах".

В останні роки в Росії з'явилися власні національні керуючі компанії: "Амакс" (13 готелів у європейській частині країни), Accord management group, "Інтурист Праг Груп" (створений на базі ВАО "Інтурист), "Алросо", "Російські готелі", "Євразія", "Форстон" і ін. За прогнозами РГА, найближчим часом кількість вітчизняних готельних мереж буде рости. "Досвід у російських мережних компаній ще не такий багатий, як у міжнародних операторів, зате вони розбудовують бізнес із урахуванням російської специфіки, місцевого законодавства, що більш ефективно", — уважає п. Ламшин.

До того ж, за його словами, сьогодні в галузь активно йде вітчизняний інвестор, якого вже не лякають більші строки окупності проектів. По підрахунках London Consulting & Management Company, 5-зоряний готель окупається за 10 років при середній прибутковості 10–12%, 4-зоряний — за 8–10 років із прибутковістю 11–13%, 3-зоряний — за 7–8 років при прибутковості 15–17%.

Саме тому 3-зоряний сегмент більшою мірою цікавить російських інвесторів і іноземних операторів, і будівельна активність буде проявлятися саме на цьому участ­ке "фронту".

Ласкаво просимо в Нижній!

Незважаючи на відсутність у Нижньому відомих міжнародних готельних брендів, у цілому розвиток місцевого готельного ринку відбиває загальноросійські тенденції. У реконструйованих старих будинках в історичному центрі міста з'являються невеликі готелі, у пригороді росте число пришляхових мотелів і приватних готелів, перебудовуються радянські готельні комплекси, проектують нові. У районних центрах (у Павлове, у Сергаче) також створюються затишні готелі.

По даним міністра підтримки й розвитку малого підприємець­ства, споживчого ринку й послуг Нижегородської області Дениса Лабузи, індустрія гостинності в 2005 р. виросла в середньому на 15% по всіх сегментах, загальний оборот галузі склав 700 млн руб. Завідувачка відділу розвитку туризму Алла Морозова додала, що готельний сервіс становить левову частину в доходах туристичної галузі. За даними міністерства, за минулий рік оборот готельного ринку склав півмільярда рублів. У нижегородських готелях в 2005 р. було розміщено порядку 600 тис. чоловік. Правда, з 75 тис. закордонних громадян, які прибутки в регіон, послугами готелів скористалися лише 16 тис. чоловік. "Так що питання розвитку цієї галузі в регіоні коштує досить гостро", — констатує п. Морозова.

Дотепер у Нижньому Новгороді, по оцінкам аналітиків і відкликанням бізнес-туристів, досить важко знайти готель, який відповідав би вимогам однієї або, тим більше, декількох цільових груп і мав би оптимальне співвідношення ціни і якості обслуговування. У місті відсутні готелі Vip-Класу (відповідні 5 зіркам) і, що більш важливо, спостерігається дефіцит готелів середнього класу, що пропонують послуги гідної якості. Крім того, експерти відзначають, що далеко не у всіх нижегородських готелях рівень сервісу відповідає тем нормам, які пред'являються до готельної справи. Адже крім пристойно обставлених номерів і ввічливого ненав'язливого персоналу, у готелі повинен бути гарний ресторан, грамотно обладнаний зал для проведення ділових зустрічей, ретельно розроблене "додаткове меню" (надання оздоровчих і розважальних послуг) і багато чого- багато чого іншого — ті важливі дріб'язки, з яких складається імідж готелю. Не дивно, що багато іноземців віддають перевагу знімним квартирам з евроотдел­який у центрі міста, навіть якщо мова йде про короткострокові візити.

Як затверджують аналітики, наявність "гарних і строгих" внутрішніх стандартів і навіть одержання зоряного статусу — далеко не все в готельному бізнесі. Сьогодні вирішальну роль в успішному розвитку готелю відіграє ефективне управління бізнес-процесами, а також грамотно вибудувана маркетингова політика. На жаль, далеко не всі нижегородські ( як, втім, і російські) готельні підприємства можуть похвастати цим: найчастіше існує величезний розрив тим часом, як себе позиціонує готель, і потребами цільової аудиторії, на яку орієнтується даний заклад.

Бізнес великої надії

Готельн галуз у Нижн Новгород — ц традиційно бізнес більш очікуванн й, часом надежд, що несбившихся Останні 7–8 років тільки й чутно, що той або інший великий інвестор бажає побудувати в місті гідний готель міжнародного рівня. Однак з ряду причин регіонального характеру (труднощі з виділенням земельних ділянок, політичні протистояння, бюрократичні дротики) перспективні проекти в більшості випадків залишалися на папері.

На сайтах бронювання готелів протягом останніх декількох років із завидною сталістю фігурують ті самі 10–15 готелів Нижнього Новгорода й райцентрів. За минулі 2,5 року до них додалися тільки "Александровский сад", "Никола Хаус" і реконструйована "Ока".

Сьогодні в Нижньому проектує й навіть починає будуватися відразу кілька об'єктів у сфері готельного бізнесу. Наприклад, у районі ТПП планується реалізувати проект по створенню Центру міжнародної торгівлі й у його рамках відкрити 3– 4-зоряний готель, орієнтований на бізнесов-аудиторію. Московська DVK Group заявила про свій намір інвестувати засобу в будівництво гостинично-ділового комплексу в Нижньому Новгороді з 4-зірок­ним готелем на 250–300 номерів. Можливо, незабаром почнеться зведення 4-зоряного конгрес-готелю на вулиці Минина. Невеликий 3-зоряний готель " Іллінська слобода" планується побудувати в провулку Вахитова. Є надія, що у швидкім майбутньому на Театральній площі, на місці колишнього готелю "Москва", теж з'явиться новий готель. Як затверджує п. Лабуза, у регіональній стратегії розвитку туризму готельному бізнесу відведена ключова роль.

Ганна Глухівська