Бажаючих приїхати в Росію з кожним роком стає усе менше. Невблаганна статистика свідчить про скорочення потоку в'їзного туризму. Видалося б, який уже отут готельний бізнес. Однак, як показує та ж статистика, число готелів неухильно росте: розвиток внутрішнього туризму створив попит на невеликі готелі. Саме мережі таких готелів представляють сьогодні найбільш динамічний і цікавий сегмент ринку, пише "Businessweek Росія".

Пари років тому Євгеній Дорогомилов продав свої міноритарні пакети акцій декількох великих столичних магазинів і виїхав за тридев'ять земель - на байкальський острів Ольхон. Не те щоб на пенсію- просто на більш спокійний, чому фондовий, ринок, який до того ж сам і створив. "Ще в часи СРСР по лінії комсомолу я чимало поїздив по миру - бачив і водоспад Каландула в Анголі, і безумно гарні заходи на Кубі, і чарівні югославські острови, - згадує 45-літній підприємець. - Але от зачепило тільки на рідному Байкалі". Зачепило так, що більшу частину заробленого на акціях Євгеній вклав у будівництво на Ольхоне двох міні-готелів на 35 номерів кожний. " По попередніх розрахунках, на все про все буде потрібно близько $10 млн, - розкриває деталі свого бізнес-плану майбутній отельер. - Строк окупності - 7 років. Звичайно, ніяких надприбутків тут ні, але зате онуки успадкують бізнес, що приносить стабільний дохід, який дозволить їм добре влаштуватися в цьому житті".

Перспективний бизнессудя по даним Discovery Research Group, у пошуках спокійної гавані Євгеній вписав у досить модну тенденцію: останні десять років російський готельний ринок щорічно ріс на 15-20%, а до кінця поточного року має всі шанси й зовсім подолати планку в 25%, дібравшись до $4 млрд. " При цьому основний приріст сьогодні відбувається не за рахунок великих пятизвездних готелів, як раніше, а завдяки невеликим мережним готелям у регіонах", - говорить Дмитро Погорільців, виконавчий директор Російської туристичної асоціації.

З одного боку, місцеві мережі невеликих готелів обганяють міжнародних гігантів, з іншого боку - місцеві туристи впевнено займають місце іноземців. За даними Російської асоціації туристичних агентств (РАТА), якщо в 2002 році Росію відвідали приблизно 3,1 млн туристів, то до кінця 2006-го їх число знизилося до 2,4 млн, а цього року очікується ще менше гостей - 2 млн. Причин такого скорочення трохи: дорогі візи, які до того ж складно одержати, нерозвиненість транспортної й розважальної інфраструктури послуги, що постійно ростуть ціни на, для іноземців. Російському внутрішньому туристові простіше: проблеми з дорогами й транспортом йому привичнее.

Але от готелів росіянам уже явно не вистачає. Якщо в 2002 році в санаторно-курортних установах було обслужено 11,8 млн російських туристів, то до кінця 2007-го, по оцінках РАТА, внутрішній турпоток складе 40-45 млн чоловік. "Практика показує, що більшість туристів поки не можуть дозволити собі під час подорожей жити в дорогих чотири- і пятизвездних готелях, - відзначає Дмитро Погорільців. - Однак і в старих радянських готелях і санаторіях вони жити теж не прагнуть. Оптимальний варіант для них - невеликі акуратні готелі із середньою вартістю номера $60-90 у добу, включаючи сніданок".

До того ж ринок комерційної нерухомості в Росії поступово заспокоюється, тому й інвестори не почувають себе в програші, переміщаючись у готельний сектор. "Вкладатися в будівництво житла й бізнес-центрів сьогодні вже не так вигідно, як було ще два-три роки тому, - розповідає Олег Востриков, заступник директора девелоперской компанії "Розвиток". - Якщо брати ті ж офіси, то строк їх окупності в Московському регіоні збільшився з 3-4 до 6-8 років, і це при тому, що витрати у вигляді різних обтяжень (наприклад, зведення електропідстанцій і іншої інфраструктури) зросли. Та й побудували бізнес-центрів уже стільки, що продати кінцевий продукт після завершення будівництва з тою нормою прибутки, який планували раніше, попросту нереально".

З готельною же нерухомістю зовсім інша історія. Місцеві влади нерідко й самі борються з дефіцитом номерів. Так, влади Великого Новгорода надають готельним інвесторам чотирирічні "податкові канікули" по податкові на землю. У Петербургові недавно почав роботу Координаційна рада по сектору малих готелів, який покликано в три-чотири рази знизити бюрократичну тяганину, пов'язану з відкриттям міні-готелів у північній столиці. А в Москві тепер міські влада будуть оплачувати дві третини процентної ставки по кредиту, якщо інвестор будує готель на позикові засоби. Крім того, інвесторів, що зводять готелі ємністю до 100 номерів у межах Третього транспортного кільця, звільнять від витрат на будівництво живильних центрів, мереж, комунікацій і інших об'єктів інженерного забезпечення.

Мережна играсамий динамічний сегмент готельного бізнесу, за словами учасників ринку, - невеликі мережі. " По-перше, розбудовуючи мережу хоча б із трьох-чотирьох готелів, можна значно - на 20-30% - знизити витрати на будівництво й функціонування кожного конкретного готелю, - говорить Дмитро Погорільців. - По-друге, мережа дозволяє оптимізувати бізнеси-процеси. По-третє, під розвиток мережі набагато легше одержати банківський кредит, чому на будівництво окремого готелю". Нарешті, як показує практика, туроператори набагато охотнее працюють із мережними готелями, чому з одиничними невеликими готелями, адже в такому випадку їм простіше розміщати групи туристів.

Основні мережні гравці: AMAKS grand hotels (більш 3 тис. номерів), HELIOPARK Group (1407 номерів), "Інтурист Готель Груп" (більш 2500 номерів), "Російські готелі" (400 номерів під кінець року) і "Азимут Менеджмент Груп" (більш 3 тис. номерів на вересень 2006-го).

Президент "Інтурист Готель Груп" Пилип Брисбуа вважає, що час готелів-одинаків пройшло: "Вони не поспівають за швидкими темпами росту індустрії гостинності, як правило, не володіють сучасними готельними технологіями й, найголовніше, маємо гостру потребу в професійно підготовлених кадрах".

Готельні технології стали розвиватися в Росії недавно. За словами Олександра Гусакова, президента HELIOPARK Group, кілька років назад у Росії не було навіть розуміння того, що собою представляє готельний бізнес. "На первісному етапі доводилося вирішувати питання взаємини керуючої компанії й власника готелю, дуже важливо було добитися довіри. Доводилося створювати договірну базу, яка відповідала б міжнародним стандартам. Усе це приходило поступово", - коментує менеджер.

Один з учасників ринку, що побажав залишитися неназваним, пояснює, що багато власників готелів боялися, чи зможуть керуючі компанії (КК) ефективно керувати готелем, не чи будуть красти. А в КК, на думку члена ради директорів AMAKS Grand Hotels Дмитра Златкина, одна з основних проблем законодавча. "Природно, у кожної компанії є власна договірна база. Але в нас немає закону, який дозволяв би реально побрати на тривалий строк готель у керування, - ремствує Дмитро Златкин. - Загалом кажучи, це проблема федерального рівня. Ми можемо зібрати команду, передати власникові готелю список своїх стандартів, своїх клієнтів, а власник може сказати "спасибі" і в будь-який момент відмовитися".

Незадоволений правовим регулюванням готельного бізнесу й Олександр Лісник, генеральний директор Hotels Consulting & Development Group. "Законодавча база не передбачає договори для закріплення відносин власника й керуючого, який рівною мірою влаштовував би обидві сторони, - пояснює він свою позицію. - Існуючі положення про договір довірчого керування прямо застосувати не можна: він накладає на КК зобов'язання відповідати за об'єкт, а інші форми договірної практики допускають можливість їх розірвання власником у будь-який момент".

Інша серйозна проблема мережних готелів - добір і навчання персоналу. "Доводиться постійно проводити тренінги співробітників готелів, впроваджуючи високі стандарти обслуговування", - підкреслює Пилип Брисбуа.

Дмитро Златкин уточнює, що доводиться міняти радянський менталітет деяких співробітників, що вважаються, що не вони повинні клієнтові, а клієнт ім. Протягом першого року персонал середньостатистичного готелю в AMAKS Grand Hotels міняється на 70-80%. Однак Златкин не здається: його компанія не тільки створила навчальний центр для свого персоналу, але й веде переговори з вузами про створення спільного проекту.

"З нашої сторони - практика, працевлаштування й можливість кар'єрного росту, з боку вузу - теорія. Крім того, ми можемо дати навчальному закладу можливість відкрити філії навчального центру прямо на базі наших готелів", - ділиться планами Дмитро Златкин. У компанії пояснюють, що для роботи міні-готелю, що полягає з 30-50 номерів, цілком достатньо 15-20 співробітників.

Так що ця сфера готельного бізнесу в самій початковій стадії розвитку. " З 4812 готелів Росії в 2005 році (не вважаючи об'єктів санаторно-курортного напрямку), лише одним відсотком управляють західні оператори й двома відсотками російські, - наводить дані Федерального агентства по туризму Олександр Славецкий, заступник гендиректора "Російських готелів". - И багато власників, що управляють своїми об'єктами самостійно, віддали перевагу б довірити цей бізнес професіоналам". Саме на цю тенденцію робить ставку компанія "Російські готелі", яка до кінця 2007 року планує довести число об'єктів під своїм керуванням до 10 готелів, а до 2011-му збільшити цю цифру до 25.

AMAKS Grand Hotels також активно займається розвитком курортного напрямку. Зокрема, компанія вже придбала санаторій у Єсентуки й курорт у Пермі, а також проробляє варіанти будівлі нових готелів. "Поки ми управляли тільки власними готелями, але зараз відчули, що готові брати в людей у керування їх об'єкти, - говорить Дмитро Златкин. - Ми готові працювати скрізь, навіть у містах з населенням в 100 тис. чоловік, а також розглядаємо варіанти виходу за межі Росії, наприклад, в Узбекистан і Білорусію".

За розрахунками менеджменту компанії, подібна тактика повинна привести до того, що ріст мережі в 2007 році складе 20%. У свою чергу, HELIOPARK Group пріоритетним вектором у власному розвитку вважає експансію в найбільш привабливі з погляду туризму регіони Росії й країн СНД. " У нас уже є два готелі в Німеччині: власна й під керуванням, а взагалі за рахунок країн Західної й Східної Європи ми мають намір розбудовувати тільки 10% мережі", - відзначає Олександр Гусаків.

У Європі, звичайно, обороти побільше, зате в Росії майже немає конкуренції між готельними мережами. "Сьогодні всім вистачає місця, - говорить Дмитро Златкин. - Тому ми скоріше колеги, чому суперники".

З ким місцеві мережні готелі можуть вступити в суперництво, так це з міжнародними мережами, якщо іноземний туристичний потік все-таки піде на виправлення.

 

Олександр МАКАРЕНКО, Ольга ТАНАС

Журнал "Businessweek Pocсия"