|
Ринок міні-готелів почав формуватися в середині 90-х років, коли відкрилися перші сучасні невеликі готелі "Матисов будиночок" і "Німецький клуб". У якості альтернативи більшим готелям міні-готелі вперше послужили в 2003 році, коли під час святкування 300-летия міста виник дефіцит номерів - більшість із них були заброньовані офіційними делегаціями. Найбільш активний ріст у цьому сегменті був відзначений в 2004-2005 роках, і на сьогодні в місті налічується близько 500 міні-готелів, на частку яких доводиться 15-20% усього номерного фонду міста, яке, за даними комітету з інвестицій і стратегічним проектам, нараховує 18 тис. номерів. Для порівняння: у Москві міні-готелі займають не більш 5% від загальної кількості готельних номерів. Петербург же по кількості невеликих готелів наближається до європейського рівня. Як відзначають у Північно-Західнім регіональнім відділенні Російського союзу туриндустрии, у Петербургові присутні міні-готелі всіх категорій, від хостелов до апарт-готелів класу люкс. При цьому на частку готелів економ-класу доводиться 20-25% ринку, а готелі бізнес-класу займають близько 60-70% ринку, ще 5% - це елітні апартаменти.
Популярність невеликих готелів ( до 40-50 номерів) характерна для європейських міст, де туристам подобається жити в безпосередній близькості від історичних визначний пам'яток, однак дефіцит вільних земельних ділянок у центрі міста не дозволяє інвесторам будувати повноформатні готелі. Міні-готелі в усьому світі вважаються ідеальним місцем розміщення для сімейного й індивідуального туризму, а також для ділових поїздок. За кордоном такі готелі найчастіше називають пансіонами. Головною відмінністю міні-готелів, які часом складаються з декількох номерів, є індивідуальний підхід до клієнтів. Керуючі прагнуть до створення домашньої атмосфери, забезпечують приватность.
Крім того, у невеликих готелів є можливість виділитися серед конкурентів, створивши ексклюзивний імідж. Найпоширенішим є використання "петербурзької міфології", покликаної максимально занурити потенційного клієнта в історико-культурний колорит міста. Так, наприклад, у готелі "Брати Карамазови" номера носять імена героїв творів Достоєвського, готель "Маршал" залучає туристів образом Карла Густава Маннергейма, демонструючи частину колекції, зібраної біографом маршала Леонідом Власовим. Міні-готель "Пушка Инн" мало того, що перебуває в будинку Івана Пущина на Мийці, так ще й по сусідству з Музеєм-Квартирою більш відомого туристам Олександра Пушкіна.
За прогнозом учасників ринку, до 2010 року число міні-готелів у Петербургові досягнеться 850. Відзначимо, що в місті вже з'явилися інвестори, що вкладають гроші в створення цілих мереж міні-готелів. Найбільшою офіційною такою мережею є B&B Rinaldi, яка поєднує 14 об'єктів бізнес-класу, розташованих у центрі міста, а також на Петроградській стороні й Васильевском острові. У керуванні іншої компанії - Nevsky Hotels Group перебуває 6 готелів бізнес-класу, розташованих у безпосередній близькості від Невського проспекту. Інші мережі, як правило, невеликі: чотири міні-готелі входять у групу готелів "Євразія", стільки ж поєднує мережа готелів "Атмосфера", із трьох готелів (два економ-готелю й один апарт-готель) полягає мережа "Колишній Петербург", під управлінням мережі міні-готелів "Люкс" перебуває три готелі.
Міський сервіс у сільській місцевості
Набирає обороти й так званий гостьовий туризм у Ленінградській області. Це відпочинок у сільській місцевості - у селах, на хуторах, у зручних сільських будинках. Як відзначають у комітеті з фізичної культури, спорту, туризму й молодіжній політиці Ленінградської області, попит на обласні туристські ресурси є, про що говорить зростаючий потік неорганізованих туристів. Крім того, більш половини турфирм Петербурга займаються розробкою й реалізацією екскурсійних програм і відпочинку в Ленінградській області.
За станом на кінець 2006 року в області, з різним ступенем регулярності, працювало близько 100 сільських будинків, що ухвалюють туристів. Тільки два з них торік прийняли більш 2,8 тис. чоловік, однак у цілому по ринкові оцінити кількість відвідувачів практично неможливо. В організаторів сільського відпочинку поки немає єдиного розуміння того, як він повинен бути організований. Наприклад, директор ферми екзотичних тварин "Австралійський хутір" Володимир Алксніс уважає, що туристів (особливо закордонних) залучає саме автентичність, натуральність сільського будинку, тому робити євроремонт у сільському будинку не потрібно. " На зміну трьом S - Sun, Sea, Sand (сонце, море, пісок) - в усьому світі приходить відпочинок у форматі три L - Landskape, Lore, Leisure (пейзаж, традиційні цінності, відпочинок)", - відзначає Володимир Алксніс. Інші вважаються, що турист, при всім бажанні відпочити в селі, прагне при цьому одержувати максимум міського сервісу. Відсутність законодавчих норм, яке ставить під сумнів саму законність такої підприємницької діяльності, гальмує розвиток сільського туризму. Для вироблення загальної стратегії просування своїх послуг на конференції було ухвалене рішення створити в Ленобласти Асоціацію сільських будинків.
"Стовідсоткового заповнення немає в жодного готелю"
Олексій Мусакин, генеральний директор готелю Shelfort, співголова Клубу готелів The Hotels Club:
- Головна перевага малих готелів - це домашня атмосфера. Коли людина постійно їздить у відрядження, то йому потрібно, щоб обслуговування було більш особистим. Другий плюс малих готелів у тому, що, оскільки їх багато, те й шанси знайти малий готель, розташований ближче до місця призначення, суттєво зростають. Ще один немаловажний момент - це приватность. По великому готелю постійно ходять юрби людей, а багато з людей, особливо успішні й багаті, віддають перевагу тиші. Малі готелі в основному розраховані на індивідуальних туристів.
Малі готелі в Петербургові існували завжди, наприклад у вигляді відомчих готелів на 15-20 номерів. Перші приватні міні-готелі з'явилися разом із приватним бізнесом на початку дев'яностих років, і тоді їх можна було перерахувати по пальцях.
Спершу це були приватизовані квартири, а вже потім стали з'являтися окремо побудовані готелі. Шість років тому, коли ми будували свій готель Shelfort, у місті було 25 таких об'єктів. Наприкінці 2003 року їх стало 220-250, а зараз уже 500. Це готелі самого різного рівня: від двох кімнат у колишній квартирі до класу люкс.
Подальші перспективи розвитку бізнесу багато в чому залежать про того, чи реалізуємо ми програму "5+5+5", згідно з якою Петербург щорічно буде залучати 5 млн туристів - тоді число готелів може бути подвоєне. Якщо ж ми беремо ситуацію на сьогоднішній день, то готелів у Петербургові не вистачає тільки у високий сезон. У нас немає стовідсоткового заповнення в жодного готелю, ні у великого, ні в маленького. Я думаю, що в найближчі роки два кілька десятків готелів відкриється, а року через два-три кілька десятків закриється, не витримавши конкуренції.
"Створення асоціації гостьових сільських будинків зовсім необхідно"
Михайло Велетнів, представник гостьового будинку "Мишкина дача":
- У Лужском районі вже є мережа гостьових будинків, які добре відомі турфирмам міста й петербуржцям, усі вони мають гарну заповнюваність і постійно удосконалюються. Ми займаємося сільським туризмом уже 10 років, і нам належить три часток гостьових будиночка. Популярність цього виду туризму росте: ми починали із приймання чотирьох людей, а тепер можемо одночасно прийняти порядку 30, а всього за рік до нас приїжджає близько 1,5 тис. чоловік. Найбільшою популярністю користуються так звані тури вихідного дня. Основними споживачами такого відпочинку є люди середнього віку, від 30 до 40 років. Як правило, це групи друзів, однокласників, колег, а також сімейні пари з дітьми.
Сільський туризм не варто плутати з "відпочинком" у садівництві, поїздкою до родички в село на вихідні або зніманням на літо будиночка "у знайомої бабусі з коровою". Гостьові будинки, як правило, розташовуються на місці колишніх поміщицьких садиб і здаються внайми цілком для однієї компанії. Тут добре галасливо й весело відзначати довгоочікувану зустріч, відіграти у волейбол, стріляти по мішенях, купатися, жарити шашлики, коптити рибу, паритися в лазеньці із запашним веничком. Ще можна зустріти ранкову зорю на риболовлі.
Серед тих, хто займається організацією сільського туризму, зложився неформальний "клуб власників гостьових будинків". Ми обмінюємося інформацією, досвідом приймання гостей, а іноді навіть ділимося клієнтами. Тобто якщо ми перевантажені, то відправляємо гостей в інші сільські будинки, а вони своїх - до нас. Створення асоціації гостьових сільських будинків зовсім необхідно, адже сільський туризм вирішує чимало соціальних питань, таких, як працевлаштування місцевого населення, збереження екології, - адже туристи не їдуть у неблагополучні місця.
|