На запитання кореспондента прес-служби СЗРО РСТ відповідали голова Комітету з інвестицій і стратегічним проектам Максим Соколов і заступник голови — начальник Керування по туризму Маріанна Орджонікідзе.

Як відомо, з 1 січня 2006 року за рішенням Уряду Санкт-Петербурга Керування по туризму переведене в Комітет з інвестицій і стратегічним проектам. Ваше відношення до цього розв'язку? Не чи зміниться тепер назва комітету?

М. М. Орджонікідзе.

- Я вважаю цей розв'язок цілком логічним, тому що туризм як важливий стратегічний проект розвитку міста дуже органічно вписується в діяльність комітету. Назва Комітету залишиться колишнім, а от туристська складова в ньому зміцнить свої позиції.

У всякому разі, я почуваю себе тут затишно, і з боку керівництва комітету одержала підтримку й допомога.

М. Ю. Соколов.

- У нас повне взаєморозуміння.

чи Немає небезпеки, що туристські проекти не витримають конкуренції з іншими проектами комітету?

М. Ю. Соколов.

- Відповідно прийнятої Урядом міста програмі розвитку туризму «555», ми має право розглядати туризм як пріоритетний напрямок розвитку Санкт-Петербурга. Уперше на нього виділена настільки значна сума з бюджету - до 2010 року на туризм буде витрачено 1 млрд. рублів. Гроші підуть винятково на туристські проекти: розробку маркетингової стратегії міста, участь у виставках, створення агентства міського маркетингу, організацію культурних подій, створення туристських продуктів і т.д. Але є й інші інвестиційні проекти, які тією чи іншою мірою теж можна віднести до туристських. Наприклад, готелю, великі торгово-розважальні комплекси. Таким чином, вкладення в розвиток туризму збільшаться ще більше. Яка ж отут конкуренція? Ми робимо спільну справу.

М. М. Орджонікідзе.

- Більше того, ми ні яким образом не збираємося конкурувати з іншими туристичними проектами міста, а навпаки — прагнемо запропонувати турбизнесу об'єднати зусилля в досягненні загальної мети — через п'ять років щорічно залучати п'ять мільйонів туристів. Особисто мені хотілося б допомогти турбизнесу в місті розвиватися, але за умови, що турпредприятия будуть коректні у своїх взаєминах.

Відомо, що в цей час розглядається концепція розвитку «Нової Голландії». чи Буде присутствовать у нинішньому проекті туристська складова (готелю, атракціони, розважальні установи, цікаві для туристів)?

М. Ю. Соколов.

- Довгий час цей район міста був забутий, а тепер він «розкриється» для городян і, звичайно, туристів. Мінімальна вартість інвестиційного проекту сьогодні становить 300 мільйонів доларів США. «Нова Голландія» стане багатофункціональним комплексом, у тому числі й туристської спрямованості. Тут побудують готелю, ресторани, торговельні вулички, галереї й унікальний Палац Фестивалів, який зможе легко трансформуватися для проведення самих різнопланових заходів. Він буде працювати на розвиток бізнесу-туризму. Можу завірити, що реалізація проекту «Нова Голландія» підвищить інвестиційну привабливість кварталів біля площі Праці. Крім того, паралельно буде йти будівництво другої сцени Мариинского театру. У цілому обоє проекту будуть сприяти росту привабливості всього району.

Що буде залучати туристів в «Балтійській перлині» і «Морському фасаді»?

М. Ю. Соколов.

«Балтійська перлина» стане одним із суперсучасних центрів туризму — між історичною частиною міста й Петергофом. Тут теж виникнуть готелі, виставочний центр, океанаріум, аквапарк із морським пляжем, величезний торговий центр. «Балтійська перлина» повинна стати архітектурною домінантою петергофской сторони Фінської затоки. За рішенням китайських інвесторів, основна комерційна забудова розташується ближче до моря й тим самим підтримає концепцію формування морського фасаду Санкт-Петербурга.

А що до Морського фасаду на Васильевском острові, те там уже йде будівництво морського пасажирського термінала й об'єктів громадської-суспільної-комерційно-суспільної забудови. Ми мають намір орієнтувати інвесторів, насамперед на суспільне розкриття західної частини Васильевского острова.

чи Є якісь цікаві проекти в пригородах Санкт-Петербурга?

М. Ю. Соколов.

Рекомендації Boston Consulting Group призивають нас сконцентруватися на розвитку міста, і не розпорошуватися на пригороди, але ми зійшлися в думці, що залишати їх не можна. Усі наші пригороди є потужним доповненням туристичного Санкт-Петербурга й мають величезний потенціал. У першу чергу це стосується Пушкіна й Петродворца. Зараз ми проробляємо можливість будівництва там готелів — поки невеликих. Найближчим часом з урахуванням пригородів будуть внесені зміни в програму розміщення об'єктів готельної інфраструктури в Санкт-Петербургові.

Які плани по розвиткові проекту Сіті-Тур?

М. М. Орджонікідзе.

Проект почав жити. З його допомогою місто прагло стати на один рівень із іншими європейськими містами, де давно існують подібні маршрути. Сіті-Тур у Санкт-Петербургові запущений уперше, це не комерційний проект і він жодним чином не шкодить приватному підприємництву. Мова йде про пасажирський автобус, який курсує по певних маршрутах (їх поки три). Кожний турист, сівши в нього, може за бажанням вийти на будь-якій зупинці, подивитися визначний пам'ятки й сісти в будь-який наступний автобус (вони ходять із інтервалом в 30 хвилин). Майбутній високий сезон покаже, наскільки Сіті-Тур затребуваний туристами.

У квітні в готелі «Прибалтійська» відкривається перший у Санкт-Петербургові аквапарк. Які плани комітету з розвитку оздоровчого туризму?

М. Ю. Соколов.

Аквапарк — це й оздоровчий, і SPA, і сімейний туризм одночасно. Поки складно передбачити, наскільки цікавим аквапарк виявиться для іноземних туристів, але він, безсумнівно, знизить потік петербуржців у сусідню Фінляндію. Карелія, Мурманськ і Псков теж, швидше за все, поїдуть до нас.

Найближчим часом Spa-Комплекси з'являться на Крестовском острові, на вулиці Марата, у Пушкіну. Досвід Москви показує, що цей перспективний напрямок вкладення грошей у готельному бізнесі. Оскільки тенденції розвитку інвестиційних проектів у двох столиць приблизно однакові, можна припустити, що протягом 2-х років на цьому ринку очікується певний сплеск.

В 2003 році, з ініціативи РСТ, у закон Санкт-Петербурга було введене поняття «туристсько-рекреаційна зона». Фактично такі зони складаються в Спб. Зараз нашу ідею підтримали на Федеральному рівні, але юридичного статусу вона поки ще не має, хоча в місті певне зонирование враховане. З'явилося це поняття й у Генплані. Яка позиція комітету з даного питання?

М. Ю. Соколов.

Ми одержали відповідне доручення Губернатора й зараз готовимо свої пропозиції по туристсько-рекреаційних зонах для федеральних органів виконавчої влади.

М. М. Орджонікідзе.

Рекреаційний^-рекреаційні-туристсько-рекреаційні зони — проект доцільний. Вони є в усьому світі й повинні існувати в такім місті як Санкт-Петербург. Уважаю, що основна проблема для їхнього створення — інфраструктура, завантаженість міста. Потрібно розуміти, що відкриття перехідної зони тягне до обмеження дорожнього руху транспорту. Можливо, розв'язати проблему зможе будівництво доріг навколо міста, як у Парижу або Лондоні, але на це буде потрібен час.

Торік була прийнята програма по розвиткові готельного комплексу. Що з нею відбувається? Які проекти, будуть реалізовані найближчим часом.

М. Ю. Соколов.

Розвиток готельної інфраструктури визнане стратегічним інвестиційним проектом Санкт-Петербурга. З моменту прийняття Програми розміщення об'єктів готельної інфраструктури в місті (6 липня 2004 року) погоджене розміщення 28 готелів загальним номерним фондом 2 389 номерів. Ціль програми — за 6–7 років збільшити номерний готельний фонд на 10 000 — 12 000 місць, тобто у два рази в порівнянні із сьогоднішньою ситуацією на ринку. Це дозволить нам ухвалювати від 5 до 6 млн. чоловік у рік. Як відомо, торік було введено в експлуатацію 8 готелів (1013 номерів), а в 2006-м ми плануємо відкриття 7 готелів, у тому числі готель «Адмірал» на Васильевском острові, готель «Петрополь» на Великому проспекті Петроградської сторони, «Румба» на вулиці Маршала Говорова.

Одна із завдань комітету — зниження адміністративних бар'єрів для інвесторів. У місті активно з'являються міні-готелі, які зустрічаються з масою проблем, пов'язаних з перекладом житлового фонду в нежитловий та ін. У цьому зв'язку багато хто з них становлять сірий сегмент ринку. Як комітет допомагає малому підприємництву?

М. Ю. Соколов.

Я б сказав так: перше завдання комітету — реалізація інвестиційних проектів, друга — структурування й контроль над ситуацією на ринку обслуговування туристів малими готелями. Що стосується допомоги по реалізації інвестиційних проектів, то вона здійснюється практично в ручному режимі. Сьогодні всі готельні проекти проходять через наш комітет, і ми володіємо інформацією з кожного з них. У випадку обігу інвесторів, ми намагаємося розглянути будь-яку ситуацію й максимально допомогти.

Що стосується контролю над якістю обслуговування, ми поки думаємо, як оптимальним образом добитися певного рівня сервісу.

Над проблемою ліцензування ми працюємо. З обліком загальної урядової концепції зниження адміністративного тиску ми будемо захищати туристів від несумлінних підприємців — аж до виселення їх з ринку.

Часто, купуючи в центрі міста пляма під готель або будинок під реконструкцію, інвестори страждають через дуже зношену інженерну інфраструктуру. Це веде до подорожчання проекту на 20%, плюс строки. Як бути із цим питанням?

М. Ю. Соколов.

Інженерні комунікації — серйозний організм, який не може обновитися сам по собі й за одну ніч. Зараз можна порадувати інвесторів і городян тим, що за розв'язок цієї проблеми узялися комплексно. Прийнята концепція розвитку об'єктів інженерної інфраструктури (водопровід, каналізація, газ, електрика). Уперше місто стало витрачати мільярди з бюджету на заміну комунікацій, на будівництво нових, у тому числі головних джерел.

Яка позиція комітету відносно співробітництва з Російським союзом туриндустрии?

М. Ю. Соколов.

Для досягнення завдань, які поставлені в програмі розвитку туризму, і не тільки в ній, розуміння, підтримка, взаємна робота з бізнес-співтовариством, провидцем інтересів якого є РСТ — це запорука успіху. Ми працюємо разом, а значить — повинні об'єднати свої зусилля й досвід для досягнення загальної мети.

Прес-служба СЗРО РСТ. Тетяна Деменева.