«Риц» - паризька таємниця

Що й говорити, історія кожного готелю має свої легенди, своїх героїв, своїх лиходіїв і, звичайно, своїх мільярдерів, ексцентричні витівки яких будуть передаватися з покоління в покоління служителів готелю. Так, Барбара Хеттон на кілька місяців улаштовувалася в номері паризького «Ritz» («Риц») за 8 тисяч євро в добу з багажем з 70 валіз і скаржилася виночерпию: «Джозеф, ну чому я ніколи не їжджу у відпустку». Мільйонер Берри Уолл вечеряв тут же зі своїм собакою чау-чау, яку одягав у смокінг і сорочку від кутюр'є Шарве. Маркіза Казати замовляла у свої апартаменти живих кроликів… для свого удава.

Говорять, що після загибелі принцеси Уельской американська поп-зірка Мадонна змінила своїй звичці й більше не зупиняється в «Рице». Але на відсутність відвідувачів нинішньому власникові готелю Мохаммеду аль-файеду скаржитися поки не доводиться. Незважаючи на найсуворіші ціни, ресторан «Рица» завжди повний: запис іде на кілька днів уперед, хоча, по визнанню експертів, тут далеко не сама тонка кухня в Парижу.

Зате особливим багатством відрізняються винні льохи «Рица», де зберігається близько 100 тисяч пляшок, у тому числі найрідших колекційних вин. Якщо ви не стиснуті в засобах, то за 250 доларів можете дозволити собі келих шампанського коньяку ( найкращий коньячний сорт) розливу 1830 року.

вина, що зберігаються в підвалах готелю, дивом уціліли навіть під час німецької окупації 1940-1944 років, пише WMJ.ru. Секрет знав, мабуть, лише тодішній директор готелю Клод Озелло, чия дружина, єврейка по національності, теж «протрималася» при німцях усю війну, завдяки підробленим документам...

Ернст Хемингуей любив розповідати, що звільняв «Риц» в 1944 році. Брехня, звичайно: письменник дійсно з'явився в отеленні з автоматом напереваги – але вже наступного дня після відходу німців. Якщо від чогось Хемингуею й удалося звільнити готель, так хіба що від декількох пляшок вина в бару... Але «Риц» живе гарними міфами.

У житті, як у кіно

«Це не готелю, а легенди» – так говорять і про готелі «Мажестик», «Карлтон», «Мартинез» у Каннах… Точніше й не охарактеризуєш ці паласи (по-французькому – палаци), без яких неможливо представити прославлений міжнародний кінофестиваль.

Тим, хто марить весняною подорожжю на Блакитний берег Франції, наприклад, на травневі свята, складно сподіватися на те, щоб поселиться в Каннах. В останній місяць весни, саме коли проходить «киносьезд», тутешні готелі, як один, гордо вивішують сакраментальну табличку «Місць немає».

Втім, якщо прагнете спробувати, то нагадаємо вам французьку приказку: «Якщо прагнеш насолоджуватися прекрасним – плати». У дні фестивалю сама скромна комнатка коштує в канських паласах як мінімум 2500 франків ( близько 400 доларів) за ніч. Апартаменти ж площею 500 метрів обійдуться приблизно в 50 тисяч франків ( близько 7200 доларів) у добу, пишуть «Підсумки». Але й це далеко не межа.

Найбільш престижні готелі, що купчасто розмістилися на набережній Круазетт, змагаються за честь прийняти в себе найвідоміших постояльців, втім знаменитих імен вистачає на всі. В отеленні «Мартинез» зупинялися Грегори Пік і Джереми Айронс, режисер Брайан де Палма й Летисия Каста, чиї авантажние бронзові погруддя прикрашають усі французькі мерії як символ Франції – дівчини Маріанни.

Коли починаючий актор або нікому не відомий режисер, що брав участь у конкурсі, з'являється в Канні, новачка звичайно селять у маленькій комнатке під самим дахом або в напівтемному пенальчике з вікном на трубу, яка вентилює повітря в ресторанній кухні.

Так зробили в 1966 році й із Клодом Лелушем, який привіз на фестиваль свій новий фільм. Яке ж був подив челяді готелю, коли на «сьоме небо» з'явився секретар журі фестивалю й урочисто оголосив месье Лелушу, що його картина «Чоловік і жінка» визнана гідною головного призу фестивалю! Відразу заметушилися готельні портье, що прийнялися перетаскувати нечисленний скарб несподіваного лауреата з «курятника» у президентський люкс.

Їхні вдачі

Персоналу фестивальних готелів взагалі доводиться бути дуже обережними. чи Мало ким виявиться черговий постоялець або зовсім перехожий.

Якось на початку п'ятдесятих білява дівчина з волоссями, затягнутими в кінський хвостик, роздавала у входу в «Карлтон» свої фотографії, на яких була відбита в сміливій позі й у пляжнім убранні. Публіка, проходячи, навіть не оглядалася. З готелю вибіг швейцар, якому дали наказ звільнити місце для фотографів: «А ну давай звідси! Швидко, швидко! Зараз з'являться зірки!» И звідки було знати хоронителеві порядку, що через три роки ім'я й прізвище цієї старлетки буде гриміти на увесь світ – Брижит Бардо.

От ще один випадок. В 1990 році Сильвестр Сталлоне з'явився без охорони на терасі готелю «Карлтон» і замовив собі кава. Через три хвилини навколо Рембо утворювалося людське море: верещали дівиці, клацали фотоапаратами репортери... Шеф охорони готелю й один з живих талісманів «Карлтона», викликав поліцію, яка евакуювала Сталлоне через кухню. , щоб відомстити публіка почала бити посуд і громити столи. «Саме образливе, - згадував після цього глава карлтонских охоронців, - що після цього побоїща Сталлоне преспокойненько повернувся в «Мажестик», де жив. Адже до нас він заглянув лише на хвилинку, щоб випити кава».

До яких тільки вивертів не прибігають зірки в Канні, аби тільки зникнути від надмірно темпераментних шанувальників і настирливих репортерів! Роберт Де Ниро, наприклад, реєструється під різними іменами відразу в трьох готелях. В одній він відпочиває під час коротких пауз у фестивальній програмі, в інший – обідає, у третьої – ночує. Як правило, ця тактика заплутує журналістів, але лише на час.

Про буйні витівки зірок персонал легендарних готелів може багато порассказать. Те якийсь безумець почне громити меблі в холі, а на перевірку виявиться Джонни Деппом. Те мотоцикліст прямо на своєму «Харлее» з гуркотом підлетить прямо до стійки, а охорона лише розведе руками – це ж Микки Рурк, що з нього побрати... А от канська поліція не завжди довідається в особу кіношних небожителів. Ілюстрацією тому – одна із численних фестивальних байок.

Початок 60-х. Дзвонять із поліцейського комісаріату:

- Готель «Карлтон»? Після пограбування на Круазетт ювелірного магазину ми затримали підозрілого типу без документів. Він дуже п'яний, але затверджує, начебто зупинився у вас.

- Як його ім'я?

- Агов, ти! Як тебе кликати?.. Говорить, Делон. Ален Делон.

- А як він одягнений?

- Чесно говорячи, неважливо. У джинсах і шкіряній куртці.

- Вибачитеся перед ним за непорозуміння й зараз же доставте до нас у готель!..