Про розвиток готельного бізнесу й основних його проблемах нам розповіла генеральний директор готелю «Тянь-Шань» Мадина Гаджиева.

– Як ви вважаєте, чи відповідає рівень сервісу в готелях Алмати цінам?

– При великій різноманітності готелів в Алмати лише деякі відповідають заявленим категоріям і зіркам. Можу сказати, що ціни, звичайно ж, завищені. Тут розмова йде про опубліковані тарифи на проживання, так званий Rack Rate. Готелі практикують індивідуальний підхід до корпоративних клієнтів, турагентствам і так далі. Для цих категорій ціни даються із пристойними знижками, залежно від передбачуваного завантаження, ступені важливості клієнта й ін.

Між готелями Алмати великий розрив як у сервісі, так і ціні, навіть в одній категорії. Але це специфіка казахстанського ринку. Точно така ж тенденція прослідковується на ринку готельного бізнесу Арабських Еміратів і Туреччини – там іде погоня за зірками. Таке враження, що чим більше зірок буде красуватися на фасаді будинку, тим більше клієнтів буде. У дійсності при великому виборі готелів клієнт завжди буде зацікавлений у відповідності ціни і якості.

– Як обстоят справи з керуючим персоналом готелів?

– Розмова про персонал і професійній підготовці кадрів гідний окремої статті. Це «сльози й біль» усіх керівників. На сьогоднішній день проблему з кадрами випробовують усі готелі: немає кваліфікованих кадрів на позиції топ-менеджерів і керівників середньої ланки, співробітників ресепшн, консьєржів, офіціантів. Окрема проблема – це знання, а вірніше, незнання співробітниками іноземних мов. На жаль, лише деякі готелі практикують систему навчання й крос-тренінгів.

Звичайно ж, запросити іноземну компанію для керування або купити франшизу набагато легше й простіше, чим розбудовувати систему керування самостійно. Тому говорити про те, що наш готельний бізнес формується природно, не можна. У готелях з іноземним менеджментом жоден казахстанец не працював у керуванні, максимальний допуск – це ресепшн, відділ постачання або відділ кадрів. Іноземним компаніям невигідно розбудовувати місцевий менеджмент.

Крім того, у Казахстані немає чітко вибудуваної освітньої системи: у нас немає ні інститутів, ні академій, що готовлять фахівців з готельного бізнесу. Якщо і є, то тільки факультети, відділення або спецкурси. Хто викладає? Люди, які знають тільки теорію, причому ще радянську. Найголовніша проблема – кадри. Кадрів немає.

– чи Вигідно інвестувати в готельний бізнес?

– Вкладення в готельний бізнес – це довгострокові інвестиції, вони будуть довго окупатися. У готель «Тянь-Шань» було вкладено 25 мільйонів доларів.

Якщо компанія сама управляє об'єктом, то перші дивіденди вона почне одержувати через 5–7 років, а якщо вибере франчайзингову форму співробітництва, то через 10 років. Тому що оплачується сама франшиза й усі витрати іноземного менеджменту.

Існує кілька форм співробітництва, основні – це покупка прав на використання бренда й система безпосереднього керування. П'ятизіркові готелі в Алмати й Астані функціонують під керуванням знаменитих іноземних готельних ланцюжків. Казахстанським компаніям або спільним підприємствам належить будинок і земля, уся матеріально-технічна база, а для керування залучається іноземний менеджмент. Розподіл доходів, грубо говорячи, відбувається за схемою: 40 на 60% або 50 на 50 (хоча сама схема розподілу доходів більш складна). При такому розкладі готель буде окупатися досить довго. Але існують і свої плюси, наприклад витрати на рекламу в таких готелях значно менше, адже назва, відоме в усьому світі, у рекламі не має потреби, тим більше що загальною стратегією розвитку й підтримкою бренда займаються головні офіси за рубежем.

На сьогоднішній день у готельний бізнес інвестувати як і раніше вигідно, тому що попит перевищує пропозиція. Особливо це відчувається у всіх центральних містах і, безумовно, в Алмати й Астані.