Готелю Петербурга починають свою історію із самої підстави міста в устя Неви. Адже куди як не в готелі Петербурга треба було розмістити сотні іноземних і російських майстрів, будівельників майбутньої столиці. Природно, що перші готелі Петербурга були постоялими дворами й трактирами, де можна було не тільки відпочити, але й поїсти, випити й повеселитися. Однак перші готелі Петербурга подібного роду підходили для звичайних майстрів, але не для іноземних фахівців. Для постійного розміщення іноземних майстрів будувалися так звані «слободи», куди селилися іноземці «земляцтвом». Але незабаром іноземців стало прибувати в Петербург більше, чим устигало будуватися житло. Тому вирішено було створити комфортабельні готелі в Петербургові для тимчасового розміщення іноземних гостей. Перший такий готель Петербурга (Постоялий Двір) побудував князь А.Д. Меньшиков не пізніше 1716 року. Уже до 1745 року указом Єлизавети була затверджена будівля 25 готелів у Петербургові для іноземців – так званих «герберов» ( від ньому. «die Herberge» - постоялий двір) різних категорій від 1-ой до 4-тієї. Однак уже до 1755 було ухвалене рішення про знищення більшості таких готелів у Петербургові, тому що розкрилися неподобства, чинені в цих готелях ( крім готелів Петербурга 1 категорії).

У перші роки існування Санкт–Петербурга приїжджі зупинялися на постоялих дворах, у трактирах або в знайомих. З розвитком торгівлі з'явилися вітальні двори, при яких селилися купці. Однієї з перших більших готелів у Санкт-Петербургові була "Більший готель Париж", відкрита в 1804 році на Малій Морській вулиці, 23/8. В 19 столітті стали з'являтися недорогі готелі, а також мебльовані кімнати, більше число яких були розташовані в центрі міста. В 1821 році вийшло " Положення про готелі й ресторанах, кавових будинках, трактирах і харчевнях". У готелях зупинялися, як правило, заможні люди; у них були ресторани, які відвідували як постояльці, так і городяни. На Палацовій площі в будинку Кусовникова на початку 19 століття перебував перший у Санкт-Петербургові готель "Європа", якої володів ресторатор Тардиф, увічнений А. С. Пушкіним у своїх добутках. У цьому готелі в 1812 році зупинялася французька письменниця Жермен де Сталь. В 1894 року в Санкт-Петербургові було 40 готелів, до 1917 року – 120 готелів. Після жовтня 1917 року більшість готелів закрита, залишилися лише "Європейська", "Більша Північна" ( готель "Жовтнева") і "Астория". В 1925 у Ленінграді діяли 7 готелів і 6 "будинків нічлігу". В 1929 побудований перший радянський готель - "Приморська". В 1940 році в Ленінграді було 10 готелів і Будинок селянина. У роки Великої Вітчизняної війни з 1941 по 1945 року готелю використовувалися як госпіталі й стаціонари для, що страждали дистрофією ленінградців.

У післявоєнний період готельний фонд розвивався головним чином за рахунок переустаткування гуртожитків (наприклад: Готелю "Турист", "Супутник", "Заневська"). На початку 1960-х роках по типових проектах побудовані Готелі "Київська", "Зоря", "Виборзька", "Ладога", по індивідуальних проектах були побудовані - готель "Росія" (1962 рік, архітектори Б. Н. Журавльов, П. А. Арешев, В. Є. Струзман), готелю "Ленінград" і "Москва".

На початку 1960-х роках на розі Лермонтовского проспекту й набережної ріки Фонтанки був споруджений готель "Радянська" (архітектор Е. А. Левинсон) - 19-поверховий будинок, позбавлений "архітектурних надмірностей", із прибудованим до нього протяжним 5-поверховим корпусом, облицьоване керамзитовими плитками й світлим доломітом. 1-я черга готелю, розрахованої на приймання 1700 гостей, вступила в лад в 1968 році.

В 1970 році на Виборзькій набережній вступила в лад 1-я черга готелю "Ленінград" (нині "Санкт-Петербург"; архітектор С. Б. Сперанский, В. Є. Струзман, інженер Е. М. Ізраїль і ін.), оснащена самими зробленими на той час устаткуванням і меблями. У зимовому саду перебував валютний бар. 2-поверховий ресторан розмістився в циліндричній прибудові із суцільним остеклением (верхній зал - "Петровський", під ним - "Канатний бар", у якім улаштовувалися приймання для високих гостей). У цьому готелі вперше в Ленінграді були організовані "шведські столи" і "континентальні сніданки" для іноземних туристів, а також поетажние буфети. Популярністю в городян користувалися театралізовані вистави "Кабаре".

В 1970-х роках проводилося укрупнення готелів ("Зоря", "Заневська", "Московська", "Північна" стали філіями інших готелів). До Олімпійських ігор 1980 року були відкрито 6 нових готелів, у тому числі "Гавань" (Середній проспект В. О., 88) з незвичайними по композиції "зубчастими" фасадами (1980 рік; архітектор М. В. Чернов, інженер Н. І. Карпина).

Для підвищення комфортності готелів, підвідомчих Інтуристові, залучалися іноземні фірми. В 1981 році на площі Перемоги побудований готель "Пулковская" (архітектор С. Б. Сперанский, В. С. Волонсевич і ін.). В 1990 році в Ленінграді було близько 70 готелів (включаючи готелю при ринках і мотель-кемпінг в Ольгино) на 30 тисяч місць. ДО 2002 року в Санкт-Петербургові було 135 готелів, готових прийняти 35 тисяч гостей. З них 5 готелів вищого (5 зірок) розряду ("Коринтия Невський палас", Гранд Готель "Європа", "Редиссон САС Ройял готель", "Англетер", "Астория" - розраховані на 2 тисячі місць), 40 середнього класу (наприклад, "Санкт-Петербург", "Москва" - обидві можуть прийняти 14 тисяч людей), 44 двухзвездних готелю "економ" класу (на 7 тисяч людей), є також відомчі готелі й гуртожитку.