Картина завантаження й прибутковості за підсумками квітня зложилася нерівна, але, у цілому, оптимістична.

 

Так, німецькі отельери відзначають сильний ріст прибутковості у квітні й зв'язують це, головним чином, з виходом економіки з рецесії, істотно вплинути на який не зміг навіть ісландський вулкан. У Дюссельдорфі, наприклад, ріст показника заповнюваності номерів виріс на 6,4% щодо квітня 2009-го, середня ціна за номер/ніч виросла на 43,3%, а показник RevPAR (визначається відношенням доходу готелю до загальної кількості номерів) виріс на 62,5%. У Франкфурта спостерігається ріст RevPAR на 69,2%.

Віденські отельери, які також пережили значне зниження попиту в 2009 році, відзначають ріст завантаження на 2,7% і збільшення середньої ціни за номер на 32,1%, ріст RevPAR – на 37,5%. Згідно даннийм Віденського туристичного офісу число туристів з Росії й Італії у квітні виросло майже на 40%, тоді як британці й американці, навпроти, поступалися позиціями.

Однак деякі європейські міста показали негативну динаміку прибутковості у квітні. У їхньому числі – Цюріх (зниження RevPAR на 4,6%) і Лондон (падіння завантаження готелів на 7,1%). Лондонський готельний ринок довше інших підпадав під негативний вплив ісландського вулкана, проте отельерам удалося при зниженні завантаження за рахунок мінливих тарифів підвищити RevPAR на 2,2%

Наслідку активності ісландського вулкана були менш помітні в таких комерційних центрах Європи як Париж, Амстердам, Франкфурт, які не так сильно залежать від авіасполучення, як Великобританія. Так, у квітні в Парижу відзначене зниження всього в 0,8% у завантаженні готелів, а заповнюваність амстердамських об'єктів навіть виросла на 0,2%.

Іспанська Федерація отельеров відзначає, що сильніше всього «вулканічний» криза відчули Канарські й Балеарські острови, на які скасували поїздки відпочиваючі з північної частини Європи, зате в цій ситуації виграла континентальна Барселона, де був відзначений ріст заповнюваності й збільшення показника прибутковості RevPAR на 24%.