Планета охоплена кризою. Поки ще до кінця не зрозуміло як він позначиться на економіці Росії, наскільки ми постраждаємо від нього і які будуть наслідку.

Природно будь-яка розсудлива людина намагається заглянути в майбутнє, щоб зрозуміти, що буде завтра з ним, що буде з бізнесом, у якім він працює…

Перший шок пройшов, і почали з'являтися прогнози по-приводу перспектив гостинності в кризову й пост-кризову епоху. Мені також хотілося б внести свою лепту в загальну скарбничку, при цьому не погодившись із рядом апокаліпсичних сценаріїв розвитку подій.

У першу чергу давайте погодимося з біблійним Екклесиастом: «що було, то й буде… і немає нічого нового під сонцем». Насправді, наша планета переживає вже не перша криза, яка торкається практично всіх країн і відбивається на стані світової економіки. За останні 50 років ми пережили наступні катаклізми:

1973 рік – Перша енергетична криза. ОПЕК увела ембарго на поставки нафти в США й збільшила на 70% відпускні ціни для західноєвропейських союзників США. Ціна на барель нафти піднялася з 3 доларів (жовтень 1973 року) до 12 доларів (березень 1974 року).

1987 рік – «Чорний понеділок». Відтік інвесторів з ринків після сильного зниження капіталізації декількох великих компаній. Американський фондовий індекс Dow Jones Indastrial обвалився на 22,6%. Слідом за американським ринком звалилися ринки Австралії, Канади, Гонконгу.

1997 рік – Азіатська криза. Девальвація національних валют регіону й високий рівень дефіциту платіжного балансу країн Південно-Східної Азії. За 12 місяців з початку кризи реальне знецінення національних валют перевищило 30%. Відхід іноземних інвесторів із країн Південно-Східної Азії, зниженні світового ВВП на 2 трлн. доларів.

1998 рік – Російська криза. Курс рубля стосовно долара в серпні 1998 – січні 1999 рр. упав в 3 рази – з 6 до 21 рубля.

2002 рік – Крах « Дот-Комов». Обвал котирувань акцій Intel, Kodak, Apple, Dell, Lucent Technologies і інших флагманів " нової економіки". Ці акції протягом декількох днів подешевшали в 2-4 рази. За ними пішли акції найбільших виробників мікрочипів і інших промислових компаній сектору high tech, різко впали акції хімічних компаній. З березня 2000 по жовтень 2002 року американці втратили на біржових спекуляціях близько 8 трильйонів доларів. Це приблизно 80% ВВП США.

Як ми бачимо по показниках, наслідку цих криз були досить значними. А тепер давайте оцінимо який вплив вони виявили на розвиток світової системи туризму. На діаграмі № 1 наведені туристичні прибуття в усьому світі за період з 1950 по 2007 рік (по даним Всесвітньої туристичної організації ООН). Чорними стовпчиками позначені роки вишеобозначенних криз.

Як ми бачимо, фатального вплив на розвиток галузі ці кризи не виявили, безумовно, динаміка розвитку знизилася, але галузь аж ніяк не впала в кому.

Вивчення оглядових і аналітичних статей, що характеризують стан галузі в минулі кризові й пост-кризові епохи дозволяє виявити загальні закономірності її розвитку в ці непрості часи. Спробуємо екстраполювати ці дані на сучасну сферу російського туризму й гостинності.

Туризм прийнято підрозділяти на кілька категорій – діловий, пізнавальний (рекреаційний) і конгрессний (корпоративний). Розглянемо можливі впливи кризи на кожну із зазначених категорій.

Діловий туризм

Бізнес – це в першу чергу комунікації й спілкування, які забезпечують нові можливості й перспективи. Безумовно, кризи суттєво міняють ситуацію на бізнес-карті кожної країни, а також на бізнес-карті цілих регіонів і материків, «забираючи» з поля певна кількість гравців. Але, що залишилися будуть змушено переміщатися причому не тільки усередині своєї країни, але й поза неї, продовжуючи працювати…

У даний момент існують дві глобальні версії в контексті «Росія й криза» - одні запевняють, що всі – «приплили», інші ж певен, що із усіх «, що приплили» ми будемо в самім виграшнім положенні… Не будемо судити про те, хто з них прав, а хто немає. Зрозуміємо для себе головне – Росія величезний ринок, ігнорувати який просто не можливо. Можливостей тут вистачає, тому потік іноземних бізнесменів, швидше за все, знизитися, але не висохне.

Не припинять своїх переміщень по території країни й російські бізнесмени – їм також потрібно буде шукати нові можливості. Очевидно, що найбільша кількість відряджень буде спостерігатися у великі ділові центри, у першу чергу в Москву.

Невже нічого не змінитися? Звичайно, змінитися, у першу чергу стосовно надаваних можливостей. Безумовно, певна категорія бізнес-мандрівників не змінить своїм звичкам (у силу збережених фінансових можливостей) і буде продовжувати зупинятися в готелях 4* і 5*. Однак більша частина, поза всякими сумнівами, буде вибирати більш економічні варіанти, вишукуючи ті, які надають найбільш оптимальна пропозиція за критерієм « ціна-якість».

Очевидно, що в найбільш виграшнім положенні виявляться готелі категорії 3*, причому не старої радянської формації (Салют, Байкал, Белград і т.п.) відкликання постояльців, яких читаєш зі здриганням, а ті, хто зуміли створити трохи інше більш комфортне середовище. Оскільки достоянних об'єктів у сегменті 3* не так уже й багато, те впевнено можна заявити про те, що, звичайно ж, вони не будуть мати надприбутків, але те, що вони будуть добре «вантажитися» протягом усього року – факт…

На мою думку, цілком імовірна поява на ринку нових пропозицій, оскільки як ми всі прекрасно знаємо, якісної пропозиції в сегменті 3* явно недостатньо і я певен, що найдуться ті, хто скористається цією сприятливою можливістю…

Пізнавальний (рекреаційний) туризм

В 2000 році мені довелось розмовляти з одним із провідних менеджерів кінотеатру « Кодак-Кіносвіт». Якось розмова торкнулася теми кризи 1998 року. Я згадав свої відчуття – спустілі магазини, напівпорожні дороги, народ, що припав до екранів телевізорів і радіоприймачам, що уважно ловить будь-яку нову інформацію. Закономірний було питання: «А як було у Вас?». І до мого великого подиву співрозмовник розповів про практично щоденний аншлаг. У наслідок про подібні ситуації мені розповідали й інші представники сфери розваг…

Даний факт підтверджує й Держкомстат – на діаграмі № 2 представлене споживання різних дохідних груп росіян під час кризи 1998 року. Діаграма однозначно свідчить про те, що споживання довгострокових предметів знижується, при цьому росте частка витрат на придбання продуктів харчування, частка ж витрат на оплату послуг куди в тому числі включені й розваги знижується, але незначно.

Діаграма № 2. Структура споживчих витрат по дохідних групах

Подібна тенденція характерно не тільки для Росії. Якщо звернутися до спогадів очевидців Великої депресії в США, а також кризи в Німеччині після Першої світової війни, то ми побачимо щось подібне.

Очевидно, що причина подібного явища лежить у сфері психології, а не економіки. Перебуваючи під час кризи в стані стресу, хто легені, а хто важкого, люди шукають можливість «розвантажитися», оскільки постійні переживання здатні змусити «з'їхати з котушок» навіть абсолютно здоровішої людину.

Звичайно вимоги до сфери розваги, у тому числі й до відпочинку змінюватися. На мій погляд, повною мірою виявляться наступні тенденції (не тільки в російському, але й світовому масштабі):

1. Відпочинок стане більш «економічним» - в умовах нестабільності споживач буде не готів витрачати значні суми;

2. Споживач буде відпочивати у своєму регіоні (країні) або у відносній близькості. Ціни на авіапаливо почали підвищуватися, певен, що вони ще поки не досяглися своїх максимальних значень.

3. Найбільш відвідуваним регіоном буде Європа. По даним усе тієї ж Всесвітньої туристичної організації зараз вона є лідером по числу міжнародних прибуттів, при цьому більше туристів вона ухвалює саме зі свого регіону, тому вона, швидше за все, буде на першім місці в кризову й пост-кризову епоху. Розглядаючи питання стратегічно, слід помітити, що в Росії з'являється певна можливість направити туристичний потік у свою сторону, якщо тільки вона уживе певних заходів, у першу чергу на державному рівні, для зміни сложившегося розкладу сил.

Вертаючись до російським громадянам, слід помітити, що, швидше за все, кількість внутристранових подорожей буде домінувати ( до речі, якщо оцінювати кількість відпочиваючих за кордоном, то за підсумками минулого року воно склало тільки 5% від чисельності всього населення Росії).

Серед засобів розміщення найбільш затребуваними будуть об'єкти в середньому сегменті – 3*.

Також як у вищерозглянутому випадку з бізнес-туризмом питання співвідношення ціни і якості також буде визначальному.

Безумовно, ринок стиснеться, укинувши в першу чергу на узбіччя тих, хто не зможе або не побажає додержуватися вимог часу, а саме не знизить свої ціни й не приведе свої якісні показники у відповідність із вимогами споживача. Ніде правди діти, самі більші дорікання гостей російських готелів зв'язані саме із цими показниками.

Не секрет, що по більшості, наприклад, підмосковних готелів ціни послуг суттєво завищені навіть стосовно Москви. Багато дотепер не розуміють, чому від'їхавши від Москви на 50-70 кілометрів вони змушено платити за шматок м'яса в кілька раз дорожче, чим у визнаному московському ресторані, при цьому якщо в останньому випадку вони одержують продукт, приготовлений визнаним майстром, то в останньому – у найкращому разі якийсь опус випускника заштатного кулінарного ПТУ…

Таким чином, той, хто зможе «стати на горло власній пісні» і пожертвувати надприбутком в ім'я стабільності зможе суттєво поліпшити свої конкурентні позиції.

Друге питання – якості. Це друге життєво важливе питання, але набагато більш труднореализуемий. Тут є над чим попрацювати російським отельерам. Ніде правди діти, але в тому ж Підмосков'я вистачає об'єктів, які, напевно, простіше спалить, а персонал розігнати, чим намагатися їх модифікувати. При цьому до такої категорії слід віднести не тільки старі, але й досить нові об'єкти.

Конгрессний (корпоративний) туризм

Очевидно, що бюджети практично всіх компаній будуть переглянуті на предмет скорочення витрат. У першу чергу «обрізанню» будуть піддані соціальні програми, у тому числі й програми по розвиткові персоналу. Здається, що кількість проведених корпоративних заходів будуть прагнути до «нулю».

Це ще більше ускладнить фінансове становище ряду отельеров – не секрет, що багато підмосковних готелів суттєво поліпшували своє матеріальне становище в «низькі» тижневий і річний сезон «корпоративами». Тепер їх не буде…

У вигляді висновку

Таким чином, на мій погляд, апокаліпсичні прогнози не мають під собою ніяких підстав. Те, що бізнес стане складніше, жорсткіше, що підсилитися конкуренція – безперечно.

Я думаю, що ми всі прекрасно розуміємо, що російська гостинність підійшла до певного рубежу, коли екстенсивний шлях розвитку повинен був змінитися інтенсивним (масове невдоволення споживача краще підтвердження цьому), криза просто прискорила настання цього моменту. Він не обрушить систему, але відітне нежиттєздатні й мало життєздатні елементи.

Я певен, що на зміну «вибулим» у лад стануть нові «бійці», які врахувавши всі помилки попередників, виведуть галузь на нові якісні рубежі. До речі, якщо ви звернетеся до історії ряду великих світових компаній, то заметете, що багато хто з них з'явилися або одержали свій справжній розвиток саме в роки криз.

Питання про те, як сфера гостинності переживе криза – важливий, але не менш важливе питання яким воно буде в пост-кризову епоху, тому що вектор розвитку потрібно визначати вже зараз, але про це ми поговоримо в наступній статті…

На мій погляд, гостинність не тільки успішно мине роки кризи, але й сприяє розвитку ряду суміжних галузей, наприклад, будівництва. Найближчим часом я планую поділитися з вами своїм баченням на подібні синергетичні проекти…

 

Автор: Слизовский Юрій