Розповідь директора Ірині Чанишевой про “Зненацька гарному готелю”.

Довідка

Побудоване 52 роки тому будинок відомчого готелю при ВАТ “ЗМЗ”, узяте Заволзьким моторним заводом у довгострокову оренду, — муніципальна власність. Ще півтора року назад готель був типовому, провінційної, “совкової”.

Зараз у концептуальному бізнес-отеленні “Стара площа” 16 номерів. З них 13 — категорії економ ( без шведського стола, і надання в номер халата й тапочок); один стандарт (з вищезазначеними послугами); один стандарт плюс; один двухкомнатний люкс; один студія на 30 кв. м зі спальної й робочої зонами й повним ( тобто обладнаним біде) санвузлом. Номери оснащені новими меблями, телефонним зв'язком, телевізорами, холодильниками або міні-барами. Переговірна кімната на 12 персон у випадку потреби може переобладнатися в банкетний зал. При готелі працює кафе “Стара площа” на 50 посадкових місць.

Добова вартість проживання в готелі коливається від 900 рублів до чотирьох тисяч. За результатами поточної діяльності за перший квартал цього року рентабельність готелю перевищив 20%.

Довідка

Ірина В'ячеславівна Чанишева народилася в 1959 році в м. Заволжя. По цільовому напрямкові обкому комсомолу зробила на історико-педагогічний факультет Костромського педагогічного інституту.

Починала кар'єру методистом Будинку піонерів Городецького міськвно, працювала секретарем комітету комсомолу № 6, потім директором фізкультурно-оздоровчого комплексу будівельного тресту № 6. В 1994 році одержала запрошення очолити готельний комплекс при ВАТ “Заволзький моторний завод”. На ЗМЗ пройшла професійну перепідготовку, одержавши диплом Вищої школи економіки по програмі “Керування підприємством і комерція”.

Зараз у заволзькому готелі “Стара площа” живуть італійці. З апарт-готелю*, що на сусідній вулиці, виїхали японці, однак слідом приїдуть інші відряджені жителі Країни висхідного сонця. А на столі в директора вже лежить заявка із проханням забронювати три номери для гостей з Південної Кореї й два — для американців.

— Запитую: “ Як шукали на карті країни наше містечко з 43 тис. населення — з мікроскопом? Як довідалися про нас?” Відповідають: “А нам про ваш готель розповіли в Москві”. От що таке репутація! — сміється директор.

— Наприкінці 1994 року, коли я приступилася до обов'язків “господарки готелю”, вона перебувала в жалюгідному стані: “зручності” наприкінці коридору, ветхий номерний фонд дах, що тече, внутрішні комунікації в предаварийном стані.

Але в 2001 році Заволзький моторний придбав новий власник — ВАТ “Северсталь”. На завод приїхали добре утворен, що знають кілька мов менеджери, що часто бувають у закордонних відрядженнях. У підприємства стали активно розширюватися міжнародні контакти, а ухвалювати іноземних партнерів було ніде: у так званому двухкомнатном люксі був санвузол з ванною, але була відсутня гаряча вода (поставити ж електричний водонагрівач було не можна через критичний стан електропроводки). Іноземців це вводило в прострацію.

Питання про виділення інвестицій на проект реконструкції розглядався на раді директорів ТОВ “ Северсталь-Авто”: сума виявилася серйозної, тому що за все п'ятдесятилітнє існування в готелі не було нормального капітального ремонту.

Що коштує готель побудувати?

Розробка бізнес-плану разом з фахівцями відділу інвестиційного планування й фінансово-бюджетного керування зайняла кілька місяців, згадує Ірина Чанишева.

В інвестиційній заявці проект спочатку класифікувався як іміджевий, але фінансисти незабаром поставили жорсткі умови: прорахувати витрати й доходи, спрогнозувати посуточную виторг ( з якої складається місячна й річна) по всіх бізнес-напрямкам. У первісному проекті передбачалося, що найвищі доходи повинні давати номерний фонд і кафе. Сауна, більярдний і банкетний зали, працюючи не тільки на клієнтів готелю, але й на жителів міста, повинні були згладжувати нерівномірність попиту на готельні послуги ( згодом реалізація цієї частини проекту була відсунута на більш пізній строк). Чітке позиціонування на ринку, визначення “свого” клієнта, розробка маркетингової стратегії — колективними зусиллями була сформована концепція готелю як бізнесу-готелю.

У раду директорів, на якій захищався інвестиційний проект, в основному входили люди московські. Один зі членів ради носив негласне прізвисько “пан Немає”.

— За порадою тодішнього директора по економіці й фінансам Олександра Володимировича Конюхова ми зустрілися з “паном Немає” напередодні, — розповідає Ірина В'ячеславівна. — Нам удалося вичерпно відповісти на всі питання й, головне, показати об'єкт інвестицій. Проект був прийнятий, визначена “надзадача”: побудувати готель, по основних параметрах відповідну до рівня 3 зірки.

Восени 2003 року почали ремонт, завершили його менше ніж за рік. 25 вересня 2004 року прийняли перших гостей, а 26-го в “Старої площі” поселилася рада директорів — той самий, який затверджував проект.

Від бізнес-планів до реального будівництва

Будівництво, на якім Ірина Чанишева виконувала функції замовника, виявилася нервовою. Бізнес-Готель “Стара площа” призначений для проживання ділових людей, які звикли до того, що розетка для мобільника або ноутбука в номері розташована на відстані витягнутої руки. Або до того, що світло можна включити у входу в номер, а виключити в головах ліжка (що вимагає певної проводки).

— Генеральний директор будівельної фірми сперечався: “Аргументуйте, навіщо в номері така кількість розеток? Вашому клієнтові важко дійти до стола?” Або: ламинат повинен відповідати рівню не менш 32-го класу зносостійкості, оскільки підлога буде випробовувати тверді навантаження — клієнти можуть бути різними. Таких нюансів у готельному бізнесі — безліч. Але на жаль, проектанти й будівельники, що розуміють цю специфіку готельного бізнесу, у Нижегородській області в дефіциті.

Принципово важливим стало зведення автономної газової котельні (у цій частині міста немає гарячого водопостачання, скрізь коштують стовпчика). Побудувавши її, ми одержали істотну економію у витратах і відносну незалежність від комунальних служб. Звичайно, зміст котельні справа заморочлива, але результат того коштував.

У готелі з'явилися кілька рекреаційних зон. Одну з них зробили на вимогу пожежних. Вийшла курильна кімната, де гучні італійці по вечорах спілкуються: курять, слухають музику, п'ють вино або пиво. Крім м'яких меблів і попільниць у холі коштує шаховий стіл (там іноді міжнародні матчі влаштовуються).

— Основними постояльцями бізнес-готелю “Стара площа” стали партнери ВАТ “ЗМЗ” і його дочірніх підприємств, — продовжує розповідь директор. — Але мати монопольного споживача послуг, навіть такого, як рідне підприємство, украй ризиковано. Тому ми із самого початку стали активно працювати з міськими підприємствами: Нижегородської ГЕС, Заволзьким заводом гусеничних тягачів, ТОВ “Профіль”. У Заволжя приходять нові інвестори: російські (ТОВ “RЯД”), європейські (компанії “Фройденберг Політекс”, Eagleburgmann) — ми розробляємо стратегію корпоративних продажів, ведемо гнучку цінову політику й успішно співробітничаємо.

Сьогодні на Заволзькому моторному заводі нові керівники, але підходи відносно виконання фінансового плану стали більш твердими. Нам споконвічно були поставлені умови працювати на ринку без усяких преференцій з боку ЗМЗ. На другу чергу проекту гроші необхідно заробити самим.

Для чого потрібні конкуренти?

Тільки в Заволжя налічується п'ять невеликих часток готелів, призначених для проживання різного контингенту гостей. Є ті, які розраховані на дуже скромні бюджети, але в них є перевага: платна стоянка. Є готелю, у яких номери практично скопійовані з “Старої площі” (що тут сприймають як комплімент).

— У готелях конкурентів головна перевага — сауна, більярди і т.д. При цьому хазяї заощадили на звукоізоляції перегородок, і гості елементарно не можуть виспаться. Трапляється, що частина наших гостей іде туди й знову вертається до нас. Чому? “Зайшовши в душ, я побачив чуже чорне волосся. А у вас чисто завжди”, — почула я відповідь від одного “нашого” німця.

Але конкуренція — двигун розвитку підприємства. Коли “дихають у спину”, не розслабишся й почивати на лаврах не будеш. Можливість оплатити послуги кредитними картами, здати в прання й чищення особисті речі, замовити вечеря в номер, зробити негайний перерахунок вартості номера, якщо раптом із крана ( з вини комунальників) потече іржава вода, — на таких “дріб'язках” будується атмосфера комфорту й привітності. Не розчарувати гостя, а попередити його бажання — от вищий пілотаж.

Напевно, тому самим приємним відгуком про роботу готелю Ірина Чанишева вважає запис в “Книзі скарг і пропозицій”: “Зненацька гарний готель!”.

* Котедж для Vip-Гостей (у Заволжя він на 6 номерів із прикріпленими до них покоївці й кухарем на будні дні).